понеділок, 30 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХХІV («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ ХХІV
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

О, поривання до рухлої глини, веди!
Щонайдавнішим сміливцям ніхто не поможе.
Здавна затони містам – то всеблагосне ложе,
здавна у глеках по вінця олії й води.

Спершу богове – то начерки наші сміливі,
начерки наші винищує доля щочас.
Це незнищенне. Погляньте, в безмірному тливі
сміємо слухати те, що вже слухає нас.

Тисячолітнього роду запліднено лоно,
більшає в ньому прийдешня дитина, аби
нас потрясти перевершенням безцеремонно.

Так, ми відважні, ми просимо в часу своє.
Смерть мовчазлива, що дивиться з-поза габи,
нас позичає і завше у тім виграє.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 січня 2012 року, Київ

неділя, 29 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXI («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XXI
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Серце, оспівуй сади невідомі, щораз
наче залиті у скло в недосяжнім сіянні.
Онде троянди й вода – Ісфаган і Шіраз, –
слав, і оспівуй, і відай: вони незрівнянні.

Серце, єднання й поріднення з ними яви.
Наче кожнісінька смоква з тобою не в’яне.
Начебто там, де повіє повітря духмяне,
ти постаєш з-поза цвіту, галуззя й трави.

Ні, не від того пізнавані злигодні нині,
що попри все ти явилося й нині єси!
Нитко шовкова, нарешті ти є у тканині.

Хоч би з якою картиною дивною жить
(хай тільки мить у паланні жахної яси),
вчуй, то єдиний, уславлений килим лежить.

Між 17 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

29 січня 2012 року, Київ

субота, 28 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXI («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XXI
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Знов завесніло. Земля – як дитина,
та, що чимало вірші́в осягла;
о, чималенько... Багатогодинна,
длява наука, і ось – похвала.

Вчитель суворий. З минулого витне
спомин сиви́зну, що сяє здаля.
Як нам назвати зелене й блакитне,
тихо запитуймо: знає Земля.
Земле, ти вільна, ти щасна, ти з ді́тьми
бавишся. Земле весела, зловити
ми тебе хочемо. Перший наспі́в.

Те, чого вчитель навчав, поміж пі́тьми
в корінь карбовано, стовбур і віти:
то вже Землі розвеснілої спів!

9.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

28 січня 2012 року, Київ

середа, 25 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XII («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XII
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Славмо дух поріднення; рідня
начебто фіґур непевне коло.
Дріботять годинники навколо
нашого незайманого дня.

Ця місцина є несосвітенна,
але в ній поєднувано все.
Тут антену відає антена,
порожнеча нас несе...

Чистота напруги. Дзвінна сило!
Чи не це мализнами згасило
збільшене знесилення твоє?

І тоді, коли у селянина
сіяне – у літеплові днина,
це йому мале. Земля дає.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 січня 2012 року, Київ

вівторок, 24 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XIV («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XIV
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Ось виноградне листя, квітка, плід.
Їм досі неприступна мова року.
Барвисте вийде з темряви, нівроку,
там, де ревнивий блискіт не поблід,

немов мерці у скріплюванні персті.
Що знане нам поза буттям земним?
Кістковий мозок, то віддавна ним
просочувано глинища розверсті.

Запитуймо: чи це не залюбки?..
Чи пнеться плодь, сотворена рабами,
до власного властителя таки?

Хіба то не властителі, хіба ми
не вчули: при корінні спокусила
цілунками просочувана сила?

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

24 січня 2012 року, Київ

неділя, 22 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ VI («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ VI
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Він є тутешній? Його у любові
царства обидва зродили. Аби
лагідно гнути галузки вербові,
треба сягнути коріння верби.

Що молоко на столі, що хлібину
годі лишати; це мертвих зове.
Він додаватиме їх у глибинну
ласку повіка, в його низове,

зриме, що там розляглося розлого;
там, поміж рути, між зілля незлого,
буде голублення лету лелек.

Завше подоба його щонайвища,
завше з закутини і з гробовища
славити перстень, наруччя і глек.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 січня 2012 року, Київ

пʼятниця, 20 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXIII («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XXIII
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Клич туди, де та твоя часина
постає навпроти повсякчас:
начебто благальна морда псина,
зближена й одвернена од нас,

та, що доторкнутися несила.
Забране – здебільшого твоє.
Ми є вільні. Мрія зголосила:
ми вже там, де вітаними є.

Просимо сполохано і строго,
ми занадто юні для старого,
застарі для того, що ніде.

Ми є тільки там, де все іскриться,
там, де ми галузочка, і криця,
й дозрівання ризику бліде.

Між 17 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 січня 2012 року, Київ

середа, 18 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XV («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XV
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Ждіте... смакує... тікає... куди...
Музики й тупання мало в дозвіллі:
панни, ви теплі, ви онімілі,
панни, танцюйте достиглі плоди!

Смак помаранча танцюйте, що тоне
сам у собі, коли в нім повсякчас
вам опирається солодкотонне
тло, що колись наверталось до вас.

Смак помаранча танцюйте. Різниця
літепла й літа повільно розтане
там, у повітрі вітчизни! Тоді

стрінете пахощі там, де рідниться
з вами незаймане і безнастанне:
соком налиті плоди молоді.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 – 18 січня 2012 року, Київ

вівторок, 17 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XV («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XV
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

О, гирло джерела, ти щедре, ти
говориш невичерпно там, де це
повільноплинне течива лице,
ти мармурова маска. Ще пройти

крізь акведуки плинові. Щораз
повз гробовища й схили Апеннін
донесено до тебе твій розказ –
де підборіддя чорне, онде він

до тихої посудини струмить.
То мармурове вухо, ти щомить
до того вуха мовиш, то землі

заснуле вухо. То вона сама
собі прокаже, що не дзбан сліпма,
що саме ти спинив її в імлі.

17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

16 – 17 січня 2012 року, Київ

четвер, 12 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Роздвоювано тьмарення й порив...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Роздвоювано тьмарення й порив,
коли в тобі, незнаного дитино,
ще тліє тливо стишено й пустинно,
хтось на теплінь вогні перетворив:

то янгола малесенького крила
там, де вагання він переборов,
мелодія і дія, що відкрила
озвученню твою воскреслу кров.

І рай нестиме павітри, і луки,
і безгомінь, і суголосну рінь,
і кроки у віддаленні розлуки,
у пáзолоті пересотворінь.

Троянду буде явлено, що квітне
потойбіч, онде, між віддалин, де
нелічене, загублене й самітне
в далечині напучування жде.

Поглянь: ріка, і берег, і дерева,
і ті рибалки, і за ними пес,
чи це буття, чи пригасання мрева?
Все йде у тло віддалених небес.

Це прагнення, це злагода остання,
в них є спочин, і є передчуття,
і захвати свого переростання,
й знесилення дитячого взуття.

То завше так – там, де при нас місцина,
що десь простує, онде постає:
і тьма ясна, і яснота глибинна,
що надовкіл нерозрізненні є.

Твій капелюх заквітчано, сплелося
в повітрі щастя незліченних літ –
там, де твого духмяного волосся
торкається сповідуваний світ.

26/27.6.1911, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 січня 2012 року, Київ

середа, 11 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Той, що оминатиме осмути...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Той, що оминатиме осмути
незриданне темне джерело,
всеблаженство змушений забути,
що торкнуло й звільна відійшло.

Тільки ми в загубленому лоні,
що його давно вподобав Бог,
не німотні, не чужосторонні –
де розрада без пересторог.

Кожну порожнечу, кожну мить
між годин обернуто на глека
і на мушлю, ту, що в ній далека
всемогутня фуґа стугонить.

В безмірі напучень нам постати
трубами органними, що є
бурею прийдешньої кантати
там, де янгол бурю пізнає.

Березень та квітень 1913, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 січня 2012 року, Київ
        

вівторок, 10 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «САМОТНІЙ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



САМОТНІЙ

Ні: з мойого серця бути вежі,
де для мене визначено пруг:
там, де біль, де збільшувано межі
болю й невимовності навкруг.

Ще одне, велике понадміру,
в самоті то тьмяне, то ясне,
ще одне обличчя не засне,
в жалощі відхилене допіру,

ще одне обличчя кам’яне,
те, що ладне бути ваготою,
нищене віддалиною тою,
що її в розраді спом’яне.

Середина серпня 1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

10 січня 2012 року, Київ

неділя, 8 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «ДИТИНСТВО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ДИТИНСТВО

Згадаймо, як розгадувало тьму
дитинство, коли в ньому день по дневі
пливли години післяполудневі,
зникоме й недоторкане – чому?

Віщує: буде явлено у зливі,
ми досі віщування не збагнем;
ніколи не повернуться щасливі
побачення й спіткання, день за днем,
неначе речі й звірі, тільки там
спіткали людське й людяне, достоту
було в нас перевтілено Істоту,
даровану віддаленим літам.

Немов пастух, що тихо всамотів,
поміж віддалин ми у самотині,
ми торкані й покликані здалік,
ми нитка, що в полотнища картинні
просилена й картинам губить лік, –
збентежені й тремтливі поготів.

1.7.1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 січня 2012 року, Київ

субота, 7 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «ПЕРЕД ЛІТНІМ ДОЩЕМ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ПЕРЕД ЛІТНІМ ДОЩЕМ

Зненацька щось відібрано в зела,
щось там, у парку знагла зникло в листі;
притишено наближення імлисті
до вікон. Тільки пташечка мала

висвистує захланно з-поза гаю,
і згадується там Ієронім:
і вчує злива голос, і безкраю
пташину самотину вчує в нім.

І стіни вже віддалено від нас,
і вже від нас віддалено картини,
їм наше говоріння передчасне.

Шпалери мерхнуть поміж самотини –
де післяполудневе світло гасне,
де для дитини моторошний час.

Липень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 січня 2012 року, Київ

четвер, 5 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Не буде супокою тим хатам...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Не буде супокою тим хатам,
хіба що понесуть мерця щодалі,
хіба що тайне зволення, а там
із костуром на прощах позосталі
чужих доріг питатимуть, а далі
постанеш у віддалині літам.

Дороги не пустітимуть, бо ти
троянда пожадана, що з глибіні
раз на тисячоліття їм цвіте.
Знесилені, незвідані й незмінні
ті юрми там, де сяйво всесвяте.

Я споглядав ходи безмірне тло;
відтак я досі певен: загуло
те вітровіння з їхньої одежі,
коли поснули – вщухло: зникли межі,
всебільшання в роздолинах було.

20.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

4 – 5 січня 2012 року, Київ

середа, 4 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Великий будеш. Більший від людини...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Великий будеш. Більший від людини,
що вже тепер вона тобі щемить.
Ти старшатимеш тихо щогодини,
ставатимеш незнаніший щомить.

Це ти: немов духмяно і волого
повіяв сад у небо голубе;
неначе речі люблені слабого,
в передчутті любитимуть тебе.

І вже ані молитва, ні моління
з тобою не єднатимуть. І ті,
хто так волів твого благовоління,
блукатимуть по світі в самоті:
і гнано їх, і плекано, як сина,
їх довго прикликають і не звуть;
поєднувані усмішка й сльозина,
мали́зна дому й царствена могуть.

20.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

3 – 4 січня 2012 року, Київ

вівторок, 3 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «І засинають, і тоді, у сниві...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

І засинають, і тоді, у сниві
їх вернено у просторінь пусту,
їх дáно, наче хліб голодування,
туди, де зірка перша, де остання,
вони неначе прóливні пестливі
на молоду плодючу темноту.

На лоні ані рубчика малого,
ні близни од наймення, ані мсти,
то сі́м’я того сімені, що з нього
од вічності постати й прорости.

19.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

3 січня 2012 року, Київ

понеділок, 2 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Вони щонайтихіші, наче речі...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Вони щонайтихіші, наче речі.
Неначе друзі, звані звіддалік,
неначебто повернення старечі,
постали й пропадають не до речі,
як тихе й тьмяне, що втрачає лік.

Вони сторожа скарбу, що в завої
увік його не бачила вона, –
човни, де відхлань необоротнá,
вибілювані спекою сувої
розпростаного в полі полотна.

18.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

2 січня 2012 року, Київ

неділя, 1 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Бог, Дерево, коли єдина віть...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Бог, Дерево, коли єдина віть
у літеплові буде шелевіть,
віститиме в достиглім шелестінні;
то край, де наслухання самотинні –
як самота моя між верховіть.

Все явлено тому, хто в самоті,
найбільше мають мати саме ті
осамотілі, не один сірома.
Бо кожна постать іншого свідома,
свойого Бога, щойно зникне втома,
поза сльозою їй відома
у всевіддаленні, удома,
стоперевтілена й питома
та хвиля – Божа однина.

Молитва ця не омина,
її видющому задосить:
Коріння Бог нам плодоносить,
розбийте дзвони; нас підносить
туди, де супокою просить
уседостигла тишина.
Коріння Бог нам плодоносить.
У глиб, до дна.

26.9.1899, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

1 січня 2012 року, Київ