четвер, 29 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Він бачитиме легшання бджолині...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Він бачитиме легшання бджолині
в тяжінні виногрона, і коли
у більшанні розлийводи, у плині
зволоженої літеплом тепліні
постане перевтілення бджоли,
зникатиме в небесній заметілі
духмяний слід, небесна заметіль
долатиме долини всамотілі,
бджола у перевтіленому тілі
долатиме знемогу, і звідтіль,
де поза млою зоряної хвищі
світитимуться крапельки роси,
де в легшанні долання щонайвищі,
він бачитиме хлань у вітровищі
і мовитиме пошепки: «Проси...»

27–29 серпня 2013 року, Київ

субота, 24 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «На всьому, що постало і несло...»



Мойсей Фішбейн

* * *

На всьому, що постало і несло
у глибині недоторканний вітер,
туманна тінь позанебесних літер
позначила сповідане число –
непізнаванне ймення, і чорнів
далекий берег, і палахкотливо
зринало поза темрявою тливо,
і спалахи торкалися човнів,
коли поза віддалинами дна,
коли поза перлиною блідою
він відчував: його понад водою
оповила безмірна Однина.

23–24 серпня 2013 року, Київ

четвер, 22 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «У духмяні зволожені тіні...»



Мойсей Фішбейн

* * *

У духмяні зволожені тіні,
у туманне свічадо вела
нездоланна принада зела
там, де гони й години сутінні,
і звучало йому багатьма
голосами високе пустиння,
і чекала його благостиня,
і була нескінченною тьма,
видноколо світилось лілово,
незліченне ставало одним:
у пустинні постало над ним
осіянне зволожене Слово.

20–22 серпня 2013 року, Київ

неділя, 18 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Потойбіч тіні, тьмареного тла...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Потойбіч тіні, тьмареного тла,
поза пташиним подихом пестливо
торкала перевтілюване тливо
недоторканна збільшувана мла,
непізнаванний темний тихоплин
повільно вкрив малі прозорі крила,
яким висока синява відкрила
духмяний цвіт у сяєві краплин,
Один ішов, темніла тепла рінь,
і вже яскріло Місто з-поза ріні,
Один у нескінченному яскрінні
був часточкою пересотворінь.

17–18 серпня 2013 року, Київ

вівторок, 13 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ще у присмерку жевріє присок...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ще у присмерку жевріє присок,
поза млою вертання двигтінь,
і гойдає непізнана тінь
тьмяні тіні забутих колисок,
з-поза мли, де шуліка сидів,
де ступали воли винозорі,
де у безмірі падали зорі,
він ітиме до сяйва садів, –
де у павітрах вільгі сади,
де у сяєві камінь і криця,
де осяяне Місто іскриться,
він почує волання: «Суди!»

12–13 серпня 2013 рокц, Київ 

неділя, 11 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Половина світла, половина...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Половина світла, половина
темноплину тихо йтиме в тань,
литимуться звільна темні вина,
тьмарена розколина левина
з-поза мли не знатиме вертань
там, де млисто мрітимуть яскині,
і сумирно ждатиме Один
подиху і слова благостині,
ждатимуть віддалини пустинні
благостині гонів і годин,
просторінь палатиме, довкола
ні зела, ні плоду, ні води,
і брестиме юрмище спроквола,
і Один за плином виднокола
владний голос чутиме: «Веди!»

10–11 серпня 2013 року, Київ

пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Звільна злетіла ясна порошина...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Звільна злетіла ясна порошина
світлих віддалин, а далі текла
в недоторканному плині тепла
поза джерелами спрага пташина,
і поза тінню пташиного тіла,
поза теплінню пливла ковила,
і в нескінченне теплінь повела
тінь порошини, що звільна злетіла,
і споглядали злітання раптове
в синяві зграї небесних родин,
до голосів дослухáвся Один:
кликали в небо небесні братове.

9 серпня 2013 року, Київ

четвер, 8 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «У снігах ні дороги, ні дому...»



Мойсей Фішбейн

* * *

У снігах ні дороги, ні дому,
голоси замела заметіль,
білий безмір завії, звідтіль
він шукатиме путь невідому,
де чорніє ранкова зола
і синіють роздолини млисті,
коли світиться синява в листі,
у вологому плині зела,
там, де сяєво синяви й де
понад синяву й поле полинне
осіянний метелик полине –
там Один поза хвищами йде.

7–8 серпня 2013 року, Київ

вівторок, 6 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Де спалена спекотою дотла...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Де спалена спекотою дотла
пустеля тихо дихала у спину,
юрму непізнаванну і неспинну
торкнула тінь далекого житла
у сяєві зволоженої плоді,
у крапельках ранкової роси,
недоторканні горні голоси
бриніли у ранковій прохолоді
і у джерелах мали повториться,
в сіянні плоді, в шелесті зела,
там, де юрму крізь безмір повела
пряма Проводирева патериця.

5-6 серпня 2013 року, Київ

неділя, 4 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ні джерела, ні пагілля, ні трав...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ні джерела, ні пагілля, ні трав,
ні забрості, ні вицвіту, ні плоду,
Один відчув раптову прохолоду,
коли з-поза віддалини заграв
незнаний хтось мелодію пустиння,
і юрмище у безмірі брело,
коли на неспогадуване тло
зійшла зорею горня благостиня,
у присмерку згасали голоси,
височина несла небесну зграю
над сяєво сповіданого краю
у краплі вечорової роси.

2–3 серпня 2013 року, Київ

пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ані вина, ні виногрона...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ані вина, ні виногрона,
ні виноградника, ні саду,
і заповідана свічаду
віддавна тьмарена корона,
затіння горнього крила
лягло на вивітрені схили
там, де юрма губила сили
і тими схилами брела,
ні виногрона, ні зела,
на неї сунула спроквола
пустеля з-поза виднокола,
її пустелею вела
височина Проводиря, –
уздріли: вщухли горні хвилі,
і на сумирнім небосхилі
зійшла сповідана зоря.

1–2 серпня 2013 року, Київ