субота, 31 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «У самоті останній дім села...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

У самоті останній дім села,
неначебто останній на землі.

Віддалена дорога йде в імлі,
там надовкола звільна плине мла.

Між двох віддалин це мале село –
лише місточок, де колись було
так моторошно від передчувань.

Тим, хто село покинув, темне тло
блукання і, напевно, смертна хлань.

19.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 – 31 грудня 2011 року, Київ

пʼятниця, 30 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Удень ти переповідання...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Удень ти переповідання,
що в тихім шепотові є;
вже б’є годинник, то остання
поволі тиша постає.

Згасання дня повільноплинне,
Ти, Боже, збільшуваний тим.
Божисте царство, наче дим
понад дахами, вгору лине.

1904, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

29 – 30 грудня 2011 року, Київ

четвер, 29 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Моя молитва не блюзнірство, ні...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Моя молитва не блюзнірство, ні:
це наче давні книги, де щодня
тисячократно – я твоя рідня.

Моя любов до тебе. До рідні...

Чи то любов до батька? Чи не йдуть,
як ти від мене (то жорстока путь),
від батькової кволої руки?
Чи змерхле слово вкладено таки
до давніх непрочитуваних книг?
Чи то несе, немов од вододілу,
потоком душу, страдну й пораділу?
Чи батько – це не давнє, це не та
минувшина, що в ній чужіння теж,
пройдешні рухи, мертвина одеж,
зів’ялі руки, тьмарені вуста?
Він був герой, листок у часі, де
ми ростемо, а той листок паде.

18.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

29 грудня 2011 року, Київ

середа, 28 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Нічна сторожа – безум...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Нічна сторожа – безум
навсебіч.
Він хихотить, але передусім
шукає ймення – як назвати ніч –
і кличе: десять, двадцять вісім, сім...

Несе дзвінкого три́кута, щомить
об ту сурму, що в неї не сурмить,
те дзвінне дзеленчання, і про все
він до осель пісні свої несе.

І діти в добрій ночі, і вві сні
при них чатують безуму пісні.
Та знагла пси зриваються з кільця,
тоді їм перехоплює гортань,
тремтять, коли пройшла постава ця,
жахаються, чекаючи вертань.

19.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

28 грудня 2011 року, Київ

понеділок, 26 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «ІЗ ЖИТТЯ СВЯТОГО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ІЗ ЖИТТЯ СВЯТОГО

Він пострахи пізнав, непевне тло
приречення смертельної неволі.
Те звикле серце линуло поволі,
неначе син, леліяне було.

І злигодні, і злидні, наче ті
померхлі закапелки в темній днині;
він душу простягнув у темноті,
аби лежала, вже дозріла, нині

при Женихові й Панові; затим
лишився самотіти, самотина
його вгорнула простором пустим,
безмірна, безсловесна і пустинна.

А далі надійшла хвилина ця,
коли в благословенному полоні
він тихо ліг до ніжної долоні
як неподільне твориво Творця.

Між 22.8 і 5.9 1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 грудня 2011 року, Київ

субота, 24 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «ЧУЖА РОДИНА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.


ЧУЖА РОДИНА

Постали знагла, наче кушпела,
що хтозна-звідки, що ніде й нікýди,
вони, чи то примари, чи приблуди,
де вдосвіта ні світла, ні тепла,
постали між досвітньої сльоти,
незнані й неозначені допіру,
де все туманне й вільге понадміру
там, де тебе покликано піти

провулочком. Напевно, не твоїм.
То голосу віддалені роки,
то, наче позичання незумисне,
випростування тихої руки,
що в сутінках твоєї не потисне.
Хто прийде ще? Про кого йдеться їм?

Літо (до 2.8) 1908, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

24 грудня 2011 року, Київ

пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «РОЗСТАННЯ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



РОЗСТАННЯ

Як я відчув це значення розстань.
Я знаю: незраниме і химерне,
жорстоке Щось позначить і оберне
єство краси на те, що йтиме в тань.

Я безборонний там, у спогляданні,
де вивільнено й звано день при дні,
там, де жінки далекі й незриданні,
де тільки це маліє в білині:

Прощальний помах далі віддалиться,
ще далі незбагненне майво, це
неначе те сливове деревце,
що з нього відлетіла зозулиця.

Весна 1906, Медон

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 – 23 грудня 2011 року, Київ

середа, 21 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «МУЗИКА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



МУЗИКА

Що граєш, хлопче? Тихі кроки, де
в садах зашепотіли таємниці.
Що граєш, хлопче? В цівочках цівниці
твоя душа заблукана бреде.

Ти звеш її? Звучання – темна ніша,
твоя душа загублена вночі;
життя є сильне, пісня ще сильніша,
притулена до туги у плачі.

Мовчання дай душі, аби вертала
до більшань, до розлийводи, додому,
аби вертала знов, новопостала,
в далечину свою недовідому.

Ті крила стали слабші, ніж були:
їх наспів розтинав безперестання,
вона вже не злітатиме з імли
понад моїми мурами, коли
я зватиму її до раювання.

24.7.1899, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

21 грудня 2011 року, Київ

вівторок, 20 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «І попри нескінченні втечі, ті...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

І попри нескінченні втечі, ті,
що є від себе, начебто з тюрми, –
велике чудо світу вчули ми:
життя переживеться в повноті.

Хто проживає це життя? Ачей,
незіграна мелодія речей,
неначе в арфі, в сутінках? Чи ці
понад водою тихі вітерці,
чи ці галузки, їхнє майво гоже,
чи ці духмяноткані квіти, може,
чи ці старі алеї? А чи ці
тварини теплі десь на манівці,
чи ці птахи понад зелене ложе?

Чи це є Ти, животворящий Боже?

19.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 грудня 2011 року, Київ

субота, 17 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «ДОСВІД СМЕРТІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ДОСВІД СМЕРТІ

Нам цей відхід не знаний, той, що є
чужіння. Ми не маємо підстав
ні захват, ні розлючення своє
являти смерті, коли їй постав

трагічний рот у голосінні, де
ще ми у світі граєм наші ролі.
Допоки похвали ждемо поволі,
так само грає смерть, але не жде.

Ти відійшов, і в ту твою щілину –
перéсмуга реальності на кін:
зелéні зéла, й світло сонцеплину,
і ліс – одне за одним навздогін.

Ми граєм далі. Стомлені постави,
звичайні рухи, завчені слова;
ти видалений з нашої вистави,
твоє буття віддалене, бува,

нас огортає, наче пізнавання,
чароване реальністю незлою,
ми граємо життя і там зарання
не маримо наразі похвалою.

24.1.1907, Капрі

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 грудня 2011 року, Київ

пʼятниця, 16 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «ДИТИНСТВО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ДИТИНСТВО

Тут рине довгий страх, то школа, то
померхлі речі в довгім обертанні.
О самотó, о дні безперестанні...
Надвір, надвір: і все в перелітанні,
і на майдані крапельки фонтанні,
й сади, що їх не знатиме ніхто.
Й носити те малесеньке пальто,
коли довкола все у виростанні.
О дивний часе, дні безперестанні,
о самото.

І далі у віддалину глядіти:
жінки, чоловіки, жінки і діти
звіддалеки барвисті все одно;
і пес, і у віддалині вікно,
довіра й страх, що їм нечутно мріти.
О сниво, о скорботні темноцвіти,
о тиха глибино.

І гратися: обрýч, і м’яч, і коло
у тім саду, що гасне у вітрах,
торкнутися дорослих, де навколо
смеркання перетрощено на прах,
додому йти, плуганитися кволо,
коли відлуння кроків по дворах.
О збагнення, що вже перехололо,
о темний страх.

Над озером навколішках стояння,
вітрильничка вертання до води;
про нього забування спозарання,
бо інші, кращі, випливли сюди.
Вглядання у глибини, задивляння,
обличчя сполотнілого сліди.
О дні дитинства, о непорівняння.
Куди? Куди?

Зима 1905/06, Париж (Медон)

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 – 15 грудня 2011 року, Київ

середа, 14 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «БОГ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



БОГ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

І вони звели Його кудись,
аби Він судив у їхнім вирі,
потім понавішували гирі
(аби сил не стало вознестись)

тих соборів, і на ньому висла
вагота. Щоб не наперекір
він кружляв понад безмірні числа
й вічно позначав, як часомір,

все, що в повсякденні їм постало.
Він раптово зрушився, дарма:
із переполоханих палат

голосом настрашена юрма
там, де Він підносив хилитало,
полишила вічний циферблат.

19-23.7.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 грудня 2011 року, Київ

вівторок, 13 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «БУРЯ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



БУРЯ

Коли бурями хмари щомиті
биті:
небо ста днів на спиті
над одним-однісіньким днем.

Чую, гетьмане, там десь ти
(ти хотів козаків вести
до тієї версти,
де властитель).
Твій поземний зашийок
чую, Мазепо.

Там я теж у гонитву, згожу
до мотуззя, де впріла спи́на,
поринаю – де мить неспинна,
тільки небо впізнати можу.

Надмір пі́тьми і світла, нині
я, подібний рівнині,
ницьма достоту;
мої очі – вода остання,
що ховає в собі розстання
льоту.

Ймовірно, осінь 1904, Швеція

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 – 13 грудня 2011 року, Київ

неділя, 11 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «СТРОФИ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СТРОФИ

Є той один, усі в його руці –
пісок, що поміж пальці звільна плине.
Цей мармур білий, різьблення невпинне,
краса цариць – і різьблена, і біла,
і він поміж мелодій горілиць;
кладе царів до різьбленого тіла,
до творених із каменя цариць.

Є той один, усі в його руці –
ламучі леза і межа остання.
Він не чужосторонець, він не те,
що поза кров’ю нашою. Пусте
його картати всує; а проте
я знаю тих, що шлють йому картання.

Між 1900 і 1902, ?

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 грудня 2011 року, Київ

субота, 10 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «З ДИТИНСТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



З ДИТИНСТВА

Була пишнóта пі́тьми надовкола,
хлопча притихле бачило одне:
ось увіходить мати, йде спроквола,
немов у сні, дзеленькнуло скляне.
І підійшла, і надовкола мла,
і хлопчика цілує: Осьде ти?..
І фортеп’яно, і до нього йти,
туди, де надвечір’ями була
мелодія, що в ній хлопча жило.

Притишене вдивляння в давнє тло
мелодії – каблучку старовинну,
що поринало в білу хуртовину,
що клавішами білими пройшло.

21.3.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

10 грудня 2011 року, Київ

пʼятниця, 9 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «МОЛИТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



МОЛИТВА

Ніч, тиха ніч, у ній переплелись
червоні, білі, різнобарвні речі,
в нечутності піднесені увись,
урозтіч барви в чорній порожнечі, –
тож понеси мене у Незліченне,
пізнаване тобою. Чи для мене
ще гратиме надмі́ру світло це?
Хіба тепер моє лице
не рідне цим предметам і з розпуки
різнитиметься? Осьде мої руки:
чи не лежать, немов знаряддя й річ?
Чи перстень на руці
не прóстий, чи не світла ці
над ними у високому стоянні, –
вони, немов стежини осіянні,
галузяться інакше, як у пі́тьмі?..

13.12.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 – 9 грудня 2011 року, Київ

середа, 7 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ІІІ («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ ІІІ
(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Спромігся Бог. Чи хто з тутешніх лон
пройти спроможний крізь найтоншу ліру?
Стежки сердець роздвоєно надміру
там, де не має храму Аполлон.

Твій спів – не знада, не бажання там.
То є Всевишній. То всеіснування.
Коли нам бути? Де передостання
хвилина, коли він вертає нам

сузір’я й землі? Це не те, юначе,
що ти вподобав, поготів якщо
твої вуста виспівують, – одначе

ті ранні співи з пам’яті зітри.
Правдивий спів – то подих про ніщо.
То подув у Всевишньому. Вітри.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 грудня 2011 року, Київ

вівторок, 6 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXIX («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ XXIX
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Тихий друже всіх віддалин, далі
просторінь просторіша стає
з подиху твого, де позосталі
при́хмарні дзвіниці, хай твоє

всебуття видзвонює, від нього
ринь у перетворення, яке
чи не крапля досвіду страшного.
Стань вином, коли питво гірке.

Сьогоніч нехай не омине
надмір сил у чарівну хвилину,
де чуттів і сенсу течія.

І коли забуло все земне,
тихим землям прокажи: я плину.
Бистрині повідай: осьде я.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

5 – 6 грудня 2011 року, Київ

субота, 3 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Тебе ревучий буревій...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Тебе ревучий буревій
не вразив, там, де рев,
алеї в бурі вировій –
за втечами дерев
від того, хто тобі з імли
мета неуникнá,
кого оспівуєш, коли
стоїш коло вікна.

В тепліні, в літеплові, десь,
де літо молоде,
зростала кров дерев, що днесь
у Всетворця паде.
Ти вірив: силу всіх основ
пізнав, пізнавши плід,
його утаювано знов,
а ти, чужий, услід.

Зникоме літо – наче дім,
що в нім ти знав усе,
чекає серце, тільки в нім
ти житимеш. Несе
тебе в незмірній самоті
в недовідомі дні,
у ті завіхтерені, ті,
де падолист при дні.

Де в голім пагіллі розстань
віддалені світи,
землею, піснею постань
і просторінню ти.
Пребудь сумирний, оповість,
коли сумирна плодь
у достиганні, горню вість
пізнаваний Господь.

18.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

2 – 3 грудня 2011 року, Київ

четвер, 1 грудня 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «При власних далечах на чати...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

При власних далечах на чати
постав мене, вчувати дай
самотній камінь, добачати
моря самотні; ще бодай
понад річками йти, хоча ти
відлуння голосу хлопчати
обабіч них лишаєш. Дай
пройти краї твої пустинні,
де віють павітри старі
й життів не житих благостині
старе вбрання – монастирі.
Я хочу там забути втому
і бути певним: там, де з дому
ідуть на прощу, там і ти
став на стежину невідому,
щоб за старим сліпцем іти.

14.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 листопада – 1 грудня 2011 року, Київ

вівторок, 29 листопада 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Ти є прийдешнє, вранішні світи...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Ти є прийдешнє, вранішні світи
над рівнями правічності, роса.
Ти півня ранній скрик у небеса,
заутреня, і діва, і яса,
чужинець, матір, помирання. Ти

безмежжя перетворень, ти єси
у горній долі, в горній самоті,
відлеглий, незриданний, наче ті
не вітані незаймані ліси.

Ти тіло перевтілювання, там
останнє слово втаєно чи ні –
ти іншим інший у далечині:
човнам ти берег, човен – берегам.

20.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

28 – 29 листопада 2011 року, Київ

неділя, 27 листопада 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «В ЧУЖОМУ ПАРКУ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



В ЧУЖОМУ ПАРКУ
Borgeby-Gård

Дві стежки ні для кого. В тій ході
примареній тебе веде єдина,
і ти примарний, ти неначе зник;
і раптом заокруглений квітник,
і знов самотній камінь, знов година
читати: «баронеса», а тоді
«Бріте Софі» читати, знов торкати
напівзітерті дати, день і рік.
Чому не йдеш від дальнього кутка ти?

Чи ти себе на сумніви прирік,
на сподівання там, де кожну річ
поймає вільге, темне, берестове?

І що тебе зове до протиріч,
неначе квіти, сонячні братове,
ім’я троянди виграли у грі?

Ти знову тут? Чи дивна мить відкрила,
як миготять метеликові крила
понад високим флоксом угорі?

Липень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

27 листопада 2011 року, Київ

субота, 26 листопада 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «Вже в барбарисах визріло багряне...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Вже в барбарисах визріло багряне,
прив’ялі айстри згасли, поготів
той, хто у літі ще не збагатів,
себе не опанує й не догляне.

У тім, хто досі не склепив очей,
рояться роєм видива, що з рою
злинатимуть у темряву, а ще й
злинатимуть у ньому, і старою
його душа ставатиме, ачей.

Безвимірність обмови і світи,
де тихо мерхне полудневий чин;
і ти, мій Боже. Наче камінь ти,
що знов його несе до глибочин.

22.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 – 26 листопада 2011 року, Київ

Мойсей Фішбейн. «… і знову грудень… і грудневі...»


Мойсей Фішбейн

* * *

… і знову грудень… і грудневі
дні, нескінченні і марудні…
і щось по них... і щось по грудні…
і день по дневі, день по дневі…
і знову бачити широку
дорогу, серпень, сад у серпні…
і поза ними дні нестерпні…
і рік по року, рік по року…

25 листопада 2011, Київ

четвер, 24 листопада 2011 р.

Райнер Марія Рільке. «ВЕЧІР». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



ВЕЧІР

Своє вбрання міняє вечір звільна
там, де старі дерева де-не-де;
твої краї – то просторінь подільна:
той лине в небо, той з небес паде;

ти досі не віддаваний нікому
там, де довкола присмерки густі,
де вічністю покликано зникому
зорю, що піднесеться в чорноті –

непевне видноколо догоря,
твоя пора тремка, велика, стигла,
вона, допоки краю не добігла,
навперемін то камінь, то зоря.

Осінь 1904 (?), Швеція (?)

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

23 – 24 листопада 2011 року, Київ