суботу, 21 листопада 2009 р.

Мойсей Фішбейн. «КАДІШ»


Мойсей Фішбейн

КАДІШ

                                          Наталі Лотоцькій,
                         Богданові Ступці —
                         Ґолді й Тев’є

Я вбитий був шістнадцятого року.
Щось там цвіло й бубнявіло, нівроку,
В містечках поміж Брíчева й Сорок,
А я ніяк долоні не зогрію,
Бо хтось наслав чи тиф, чи малярію,
Бо впала зірка і приходив строк.

Та час мине. І я таки воскресну,
І вже на другий рік, на другу вéсну,
Між інших піль і містечкових стін
Зоря впаде, і пролунає: досить,
І вітер наді мною заголосить,
І прийде строк, і знову прийде скін.

І знову там лишатимуться близни,
Там, поміж містечкових стін вітчизни,
Де пошестю, сокирою, багром,
Цеглиною було мене убито,
Де скроні вже торкнулося копито,
Де слуху вже торкнулося: погром.

5 – 6 листопада 1994 р., München

____________________
Брічеве – містечко Сорокського повіту (Бессарабія), де народився батько автора.

Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/55.wma

Брічеве, Бессарабія.
1941 рік. 
Депортація євреїв. 
(Photo Archive, Yad Vashem. Archival Signature  5845_1)

Мойсей Фішбейн. «Досі смакує скоринка черства...»


Мойсей Фішбейн

* * *

Досі смакує скоринка черства,
Досі лежить недосяжна верства,
Ондечки нота – одна, неповторна,
Поміж дерев помирає валторна,
Ондечки леготи, сон божества,
Тепла жорства і кульбабовий рай,
Грай же, валторно, воскресни і грай,
Станьмо до раннього раю на чати
І почнемо, як хотіли почати –
Лагідно й тихо почати на „драй” –
Де за деревами, поміж зелá,
Ондечки нам не обіцяно зла,
Ондечки ще не поплутано дати,
Ондечки ще не судилося ждати
Зимної мли, де холодна зола.

2005 р., Київ