вівторок, 17 листопада 2009 р.

Мойсей Фішбейн. «Юга колихлива довкола вола...»


Мойсей Фішбейн

* * *

                                     Леонідові Череватенку

Юга колихлива довкола вола,
довкола долини, довкола дороги,
довкола розколин, дорога вела
до світлого тла, колихалися роги,
пливло видноколо, суха ковила
його лоскотала, солона луска
вгортала дорогу, тоді в огортанні
здавалось волові, долина пласка,
долина сліпуча, півтони гортанні
знаходили прихисток, тінь колоска,
попереду мріли покручений шов
посохлого річища, спалена крона,
здавалось волові, допіру пройшов
цією долиною Бог виногрона,
у тливі зникали сліди підошов,
сяйнуло, сліпуче осяяло двох,
долину, вола, що плуганився кволо,
де коло розколини чортополох,
коли окропив колихке видноколо
цей Бог виногрона, заклечаний Бог.


17 – 19 січня 1998, Altenerding



ЛУЧІАН БЛАҐА в перекладах МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА


ЛУЧІАН БЛАҐА
Lucian Blaga
(1895 – 1961)

З румунської переклав Мойсей Фішбейн

ПЕС ІЗ ПОМПЕЇ

Я зрів у Помпеї прадавнього пса —
в матерію смерті вкарбоване тіло.
Роки проминали — воно не зотліло,
бо так захотіли колись небеса.

Шукав порятунку, добігши до брами,
у ночі, що впала з пекельних небес,
пеклó хмаровище, й ошкірився пес,
і згаснув, кусаючи присок зубами.

Я зрю тебе, Боже, — вогонь і свинець,
що ринуть на мене крізь браму відкриту
з пекельних небес, несучи рішенець.

Врятуюся тільки до брами. А там
тебе я кусатиму, попеле світу,
лишивши в тобі свій відбиток вікам.


МАГІЧНИЙ МІСЯЦЕВИЙ СХІД

Це вічно так. Одвіку і донині.
В чеканні наслухаю чорну хлань,
та перервавши довгі дні чекань,
нестримно сходить місяць в далечіні.

Весь небозвід опівночі в тремтінні,
десь поруч — вежі, скирти, тінь, ріка,
та знявши з краю темряву, тремка
зоря мене стрічає у долині.

У світлі горнім гори ці крихкі.
Богів фортеця із очей дитини
розпалася так легко на шматки,

немов старого шовку білина.
Матеріє свята! Лиш відзвук лине
й до мого слуху ледве долина.

____________________
Лучіан Блаґа (1895 – 1961) – румунський поет, перекладач, драматург, журналіст, дипломат, філософ. Одна з найвизначніших постатей румунської культури ХХ століття. 1936 року обраний до румунської Академії. У повоєнній Румунії перебував у соціальній та культурній ізоляції. 1956 року Лучіана Блаґу висунуто на здобуття Нобелівської премії від Франції та Італії, але комуністичне керівництво Румунії, що вважало поета "буржуазним ідеалістом",  зашкодило розглядові його кандидатури. До 1962 року літературні твори Лучіана Блаґи в Румунії не публікували.