субота, 28 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Коли поза краплиною роси...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Коли поза краплиною роси
оповили пересмуги сутінні
зелене тло зволоженої тіні,
навколо нього згасли голоси,
він обіймав незаймане живло,
метеликові снива, і пташину
височину, і кожну порошину,
і все, що поставало і жило,
і прохолода ринула згори,
у темряві шелéснули дерева,
і лагідна рука Проводирева
торкнулася коріння і кори.

27–28 вересня 2013 року, Київ

понеділок, 23 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Постали плинні видива домів...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Постали плинні видива домів
йому поза пелюсткою малою,
і синява постала поза млою,
і виднокіл у синяві димів
там, де було вселегшання і де
у сяєві сповіданого краю
воно несло в собі небесну зграю
і просторінь, якою він іде,
і ці духмяні павітри, і ці
цвітіння, де заквітчана корона,
ці зела, і плоди, і виногрона,
і це тепло в медах і молоці.

23 вересня 2013 року, Київ

неділя, 22 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Незнаними віддалинами дна...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Незнаними віддалинами дна
сумирно снили хвилі прикінцеві,
над ними в колихливому вінцеві
пливла недоторканна Однина,
вона у Нескінченному несла
в самій собі віддалини глибинні,
які являли грону і хлібині
зникому тінь забутого весла,
Один відчув появу кажана,
коли зникали виміри і міри
там, де його розпеченої шкіри
торкатиметься крапля крижана.

20–22 вересня 2013 року, Київ

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Де розкрилені тіні ячать...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Де розкрилені тіні ячать,
коли тло пізнає прохолоду,
наближалося явлення плоду
в тишині яблуневих зачать,
видноколо пливло, Однина
огортала півтони гортанні,
і постали йому в огортанні
тьмяні тіні джерельного дна
в нескінченному плині, тоді
він лишився в нетлінному дневі,
де повільно пливли полудневі
голоси у джерельній воді.

15–17 вересня 2013 року, Київ

пʼятниця, 13 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ясна всепáзелень постала...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ясна всепáзелень постала,
коли лягло в духмяну тінь
високе світло блискотінь
тисячогранного кристала,
перелітаннями бджоли
плоди у літеплові снили,
далекі зела ждали сили,
коли зволожувані схили
було заклечано, коли
минала злива і по зливі
всеперевтілення пливло,
коли його в нетлінне тло
несли свічада колихливі.

12–13 вересня 2013 року, Київ

понеділок, 9 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Йому лягли сузір’я на долоні...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Йому лягли сузіря на долоні,
і незліченні хлані холодів,
нетлінні хлані в зоряному лоні
являли безмір, він оволодів
непізнаною тінню часоплину
і пестив поза тінню часоплин,
він пестив кожну зоряну краплину
і поринав у сяєво краплин,
туди, де не спогадувано жодні
мализни, де всебільшання тече,
і Однина прачорної безодні
лягала на оголене плече.

8–9 вересня 2013 року, Київ

субота, 7 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Йому було спогадування солі...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Йому було спогадування солі:
дорогу вкрила всотувана сіль,
і плинна мла спливала і поволі
пливла понад розколини, і голі
віддалини темніли звідусіль,
і тьмяні тіні зоряної хлані
вгортала розпорошена луска,
і палахтіли пломені захланні,
і гасло видноколо на закланні,
і поза ним роздолина пласка
йому являла зела осіянні,
йому було даровано права
вчувати в непізнанному діянні:
поза туманом павітри жнивяні,
плоди і брості, листя і трава.

67 вересня 2013 року, Київ

вівторок, 3 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Він поза видноколом самотів...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Він поза видноколом самотів,
коли в безмірну синяву злетіло
незаймане метеликове тіло,
зникоме, осіянне, поготів
недоторканне, плинна Однина
вгортала тіло синявою, доки
вдивлялися в метелика потоки
мінливими заглибинами дна,
і горнє світло синіх палахтінь
осяяло віддалини пустинні,
і він відчув торкання благостині –
непізнану метеликову тінь.

2–3 вересня 2013 року, Київ