Мойсей Фішбейн
* * *
Коли поза краплиною роси
оповили пересмуги сутінні
зелене тло зволоженої тіні,
навколо нього згасли голоси,
він обіймав незаймане живло,
метеликові снива, і пташину
височину, і кожну порошину,
і все, що поставало і жило,
і прохолода ринула згори,
у темряві шелéснули дерева,
і лагідна рука Проводирева
торкнулася коріння і кори.
27–28 вересня 2013
року, Київ
