пʼятниця, 13 листопада 2009 р.

Пісня ВОЛЬФА БІРМАННА у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. «ЗАОХОЧЕННЯ». Das Lied von Wolf Biermann, übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein. «Ermutigung».


ВОЛЬФ БІРМАНН
(15 листопада 1936)
Wolf Biermann
(15. November 1936)

Вольф Бірманн – один із найпопулярніших німецьких бардів. Народився в Гамбурзі. В 1960-х роках студіював філософію та математику в Берлінському університеті ім. Гумбольдта. В 1970-х роках був одним із найвідоміших в НДР дисидентів. 1976 року політбюро СЄПН позбавило Вольфа Бірманна громадянства НДР.

Вольф Бірманн

ЗАОХОЧЕННЯ

Не дай себе зчерствити
в цей очерствілий час.
Черствих перекришити,
колючих потрощити –
тріщи ти! – легко в нас.

Не дай себе обрати
вовкам у вовчий час.
Властивцям любо грати
у страх – тебе за ґрати! –
а страх той не про нас.

Не дай себе жахнути
у цей жахливий час.
Їм треба – тьху ти, ну ти! –
нам в руки зброю пхнути,
а битві ще не час.

Не дай розпорошити
себе й коштовний час.
О, жартів не лиши ти,
бо нам без них не жити
так, як тобі без нас.

Не треба німувати
У цей німотний час.
Це зілля, це гілля ти
Уздри, щоб їм являти.
Ми їм покажем клас.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Співає Вольф Бірманн:

Wolf Biermann

Ermutigung

Du, lass dich nicht verhärten
in dieser harten Zeit.
Die allzu hart sind brechen,
die allzu spitz sind stechen
und brechen ab sogleich.

Du, lass dich nicht verbittern
in dieser bittren Zeit.
Die Herrschenden erzittern -
sitzt du erst hinter Gittern -
doch nicht vor deinem Leid.

Du, lass dich nicht erschrecken
in dieser Schreckenszeit.
Das wollen sie bezwecken,
dass wir die Waffen strecken
schon vor dem großen Streit.

Du, lass dich nicht verbrauchen,
gebrauche deine Zeit.
Du kannst nicht untertauchen,
du brauchst uns und wir brauchen
grad deine Heiterkeit.

Wir wolln es nicht verschweigen
in dieser Schweigenszeit.
Das Grün bricht aus den Zweigen,
wir wolln das allen zeigen,
dann wissen sie Bescheid.

АЛЕКСАНДЕР РОДА РОДА в перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. НА КЛАДОВИЩІ У ҐРАЦІ


Александер Рода Рода
Alexander Roda Roda
(1872 – 1945)

НА КЛАДОВИЩІ У ҐРАЦІ

За крицевими огорожами у Ґраці на кладовищі
Марії-Терезії лицарі з-поміж мерців найвищі,
від майора та генерала до найменшого чинодрала
лежить упокоєна братія,
наказано – то й повмирала;
сиві панове пенсіонери,
графа Радецького бойові друзяки,
знані армійські нетеси, відчайдухи і зарізяки,
шибайголови й голови вчені,
стратеги, лупії, солдати,
одним рядочком – хоробрі хорвати
Маройчіч, Родіч, Крівічіч.
Вітер не витер золота літер,
всюди гранітні корони, багнети,
леви, гармати, мечі, еполети,
плющем перевито знаки війни,
троянди, герань, пересохлі букети
і поміж них бур’яни.

Коли якоїсь-то днини, припустимо, біля каплиці,
зволивши перервати життя своє неземне,
вірним слугам постане на ірландській гнідій кобилиці
Франц-Йосиф Перший, то, поставши, як ревоне:
ану, підйом, припинити цей сонний шерех,
і гаркне: струнко, і муштрує гнилі полки,
і кинуться шикуватися покійнички в довгий шерег,
не встигаючи позбирати порохняві свої кістки!
Він тихо шушука і ніжно сюсюка,
але на службі – ну просто звірюка.
І почнеться товкотнеча, гуркотнеча, клопотнеча,
біганина, штовханина, шарпанина, грюканина,
цокотнеча, стукотнеча,
колотнеча, стусанина, всі – у шерег, ну і днина!
Як він захотів – солдати померти раді;
як він захотів – то поготів
раді стояти при повнім параді
напоготів.

Фельдмаршали, як завше, праві,
лівіше – генералітет, а там – полковник і корнет,
все згідно рангів і анкет,
як на плацу, не у виправі.
Прокаже кайзер слова належні:
“Фельдмаршале, всі ви ледачі лежні!“

Коли вже Сам починає довбати – які ж дебати?
Пам’ятаючи субординацію і затямивши слово “війна“,
скаже фельдмаршал: “Ви маєте рацію,
ми заснули й забули про націю,
бо староавстрійська слава тепер на вагу лайна“.
Та кайзер почує тут профанацію,
що їй ламаний шеляг ціна.

І матір мою поховано в Ґраці,
праворуч – капітан фон Любен Боніфацій,
ліворуч – то Шрайнер, майор, гусар,
баламут, баляндрасник, ще той екземпляр;
а там – полковник-артилерист.
Отаку вже матуся має
затишну партію в віст.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн. 

____________________
Александер Рода Рода (1872 1945) – австрійський поет. Справжнє ім’я – Шандор Фрідріх Розенфельд. Народився у Словенії. 1938 року еміґрував до США.

Ґрац – головне місто Штірії (Австрія).