неділю, 19 лютого 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХІІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ ХІІІ
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Кожне розстання лишай за собою, неначе
зиму, що нині відходить непізнано. Втім,
є поміж зим та одна, нескінченна, юначе
серце її не перейде в перетині тім.

Завше вмирай в Еврідіці, – аби проростання
зграйними струнами вгору незаймано йшло –
там, де звучанню постала постава остання,
там, де дзеленькнуло дзвінко розколене скло.

Будь – і водночас пізнай не-буття настанову,
передумову ширяння, пізнавану знову –
так, аби явлене щойно в тобі проросло.

Потім себе – там, де чуєм нечутну ясу ми,
там, де запаси природи, – до темної суми
радо зачисли і знищ незбагненне число.

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

19 лютого 2012 року, Київ