пʼятницю, 20 листопада 2009 р.

АЛЬФРЕД ЛІХТЕНШТАЙН у перекладах МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. Die Gedichte von Alfred Lichtenstein, übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein.


Альфред Ліхтенштайн
Alfred Lichtenstein
(1889 — 1914)

Альфред Ліхтенштайн (1889 — 1914) — німецький поет-експресіоніст. Народився в Берліні. Під час Першої світової війни загинув у боях на Соммі (Франція).

ПРИСМЕРК

Гладкий хлопчак гигоче до ставка.
Гілляччя вітрюгана заловило.
Пополотніло небо голяка,
Збіліло, мов заляпане в білило.

Кульгавиці, радіючи життю,
Волають і воліють поспішати.
Русявий віршник робиться тю-тю.
Почерез даму шпортання лошати.

До ’дної шиби липне черевань.
Гладуха чуха вуха гольтіпаки.
Жде клоуна взувачка до взувань.
Коляска ляска. Лаються собаки.


КОНЦЕРТ

Вслухаються оголені стільці,
Немов жахіття десь наприкінці.
На деяких – один чи то одна.

Зелена панна книжкою блука.
І онде хтось шука носовика.
І чоботи у залишках лайна.

Старий пускає з рота хропача.
Хлоп’яга вп’явся і вивча дівча.
Де ґудз матні – хлопчиськова рука.

І голова на комірі, й щомент –
Де на кону поважний інструмент –
Ця постать, і рухлява, й ворухка.

І хрип. І рип.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

**********

Alfred Lichtenstein

Die Dämmerung

Ein dicker Junge spielt mit einem Teich.
Der Wind hat sich in einem Baum gefangen.
Der Himmel sieht verbummelt aus und bleich,
Als wäre ihm die Schminke ausgegangen.

Auf lange Krücken schief herabgebückt
Und schwatzend kriechen auf dem Feld zwei Lahme.
Ein blonder Dichter wird vielleicht verrückt.
Ein Pferdchen stolpert über eine Dame.

An einem Fenster klebt ein fetter Mann.
Ein Jüngling will ein weiches Weib besuchen.
Ein grauer Clown zieht sich die Stiefel an.
Ein Kinderwagen schreit und Hunde fluchen.

Das Konzert

Die nackten Stühle horchen sonderbar
Beängstigend und still, als gäbe es Gefahr.
Nur manche sind mit einem Mensch bedeckt.

Ein grünes Fräulein sieht oft in ein Buch.
Und einer findet bald ein Taschentuch.
Und Stiefel sind ganz gräßlich angedreckt.

Aus offnem Munde tönt ein alter Mann.
Ein Jüngling blickt ein junges Mädchen an.
Ein Knabe spielt an seinem Hosenknopf.

Auf einem Podium schaukelt sich behend
Ein Leib bei einem ernsten Instrument.
Auf einem Kragen liegt ein blanker Kopf.

Kreischt. Und zerreißt.

МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. EXODUS


Мойсей ФІШБЕЙН

EXODUS

                            Авіві Фішбейн

Усі марноти, всю мороку
забувши там, де пилюга
це кара горлу, кара оку,
побачу Діву карооку,
ту, що вклоняється Пророку,
ту, що до ніг Йому ляга
того незгаданого року,
побачу юрмище, нівроку,
(в досвітній пíтьмі повно зграй),
воно іде поволі з краю
(а я отам, я онде, скраю),
де мла ховає горню зграю,
де ні джерел, ні водограю,
де спрага (онде я згораю),
заграй, кінóре мій, заграй
там, де одвіку і донині
я йду, заграй мені, аби
ранкові роси лебедині,
гроза і зéла в літній днині,
Ріка... і Схили... й теплі дині... –
з-поза блакитної габи.

17 – 18 січня 2005 року, Київ

____________________
Кінóр – найдавніший арфоподібний музичний інструмент («Арфа Давидова»).