неділю, 12 лютого 2012 р.

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХVI («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ ХVI
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Завше нам розкриваний зарання,
Бог – місцина гоєння свята.
Ми є вістря в прагненні пізнання,
Він – усеподільна яснота.

Ні посвяти, ні пожертви навіть
до своїх не братиме світів
там, де Він собі останню павіть
протиставити схотів.

Тільки мертвий п’є
з тих джерел, що нам не перейняти
там, де Боже зволення мерцеві.

Нам одвіку – плюскоти кінцеві.
І у тім інстинктові ягняти –
вчути брязкальце своє.

Між 15 і 19.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ V («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



СОНЕТ V
(«Сонети до Орфея». Друга частина)

То квітковий мускул анемоні
розхиляє рання лугове,
аж допоки в лона різнотонні
світла горній голос не спливе,

в тиху цвітозірку, де напруга:
мускули в наповненні зачать,
у прийманні доланого пруга
супокій загибелі значáть,

він заледве в силі повернути
листяні закраїни незвані:
ти потуга й присуди покути.

Ми тривання примусу на спиті.
Та коли, в якому існуванні
приймемо, сподівано відкриті?

15.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 лютого 2012 року, Київ