субота, 28 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Коли поза краплиною роси...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Коли поза краплиною роси
оповили пересмуги сутінні
зелене тло зволоженої тіні,
навколо нього згасли голоси,
він обіймав незаймане живло,
метеликові снива, і пташину
височину, і кожну порошину,
і все, що поставало і жило,
і прохолода ринула згори,
у темряві шелéснули дерева,
і лагідна рука Проводирева
торкнулася коріння і кори.

27–28 вересня 2013 року, Київ

понеділок, 23 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Постали плинні видива домів...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Постали плинні видива домів
йому поза пелюсткою малою,
і синява постала поза млою,
і виднокіл у синяві димів
там, де було вселегшання і де
у сяєві сповіданого краю
воно несло в собі небесну зграю
і просторінь, якою він іде,
і ці духмяні павітри, і ці
цвітіння, де заквітчана корона,
ці зела, і плоди, і виногрона,
і це тепло в медах і молоці.

23 вересня 2013 року, Київ

неділя, 22 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Незнаними віддалинами дна...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Незнаними віддалинами дна
сумирно снили хвилі прикінцеві,
над ними в колихливому вінцеві
пливла недоторканна Однина,
вона у Нескінченному несла
в самій собі віддалини глибинні,
які являли грону і хлібині
зникому тінь забутого весла,
Один відчув появу кажана,
коли зникали виміри і міри
там, де його розпеченої шкіри
торкатиметься крапля крижана.

20–22 вересня 2013 року, Київ

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Де розкрилені тіні ячать...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Де розкрилені тіні ячать,
коли тло пізнає прохолоду,
наближалося явлення плоду
в тишині яблуневих зачать,
видноколо пливло, Однина
огортала півтони гортанні,
і постали йому в огортанні
тьмяні тіні джерельного дна
в нескінченному плині, тоді
він лишився в нетлінному дневі,
де повільно пливли полудневі
голоси у джерельній воді.

15–17 вересня 2013 року, Київ

пʼятниця, 13 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ясна всепáзелень постала...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ясна всепáзелень постала,
коли лягло в духмяну тінь
високе світло блискотінь
тисячогранного кристала,
перелітаннями бджоли
плоди у літеплові снили,
далекі зела ждали сили,
коли зволожувані схили
було заклечано, коли
минала злива і по зливі
всеперевтілення пливло,
коли його в нетлінне тло
несли свічада колихливі.

12–13 вересня 2013 року, Київ

понеділок, 9 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Йому лягли сузір’я на долоні...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Йому лягли сузіря на долоні,
і незліченні хлані холодів,
нетлінні хлані в зоряному лоні
являли безмір, він оволодів
непізнаною тінню часоплину
і пестив поза тінню часоплин,
він пестив кожну зоряну краплину
і поринав у сяєво краплин,
туди, де не спогадувано жодні
мализни, де всебільшання тече,
і Однина прачорної безодні
лягала на оголене плече.

8–9 вересня 2013 року, Київ

субота, 7 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Йому було спогадування солі...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Йому було спогадування солі:
дорогу вкрила всотувана сіль,
і плинна мла спливала і поволі
пливла понад розколини, і голі
віддалини темніли звідусіль,
і тьмяні тіні зоряної хлані
вгортала розпорошена луска,
і палахтіли пломені захланні,
і гасло видноколо на закланні,
і поза ним роздолина пласка
йому являла зела осіянні,
йому було даровано права
вчувати в непізнанному діянні:
поза туманом павітри жнивяні,
плоди і брості, листя і трава.

67 вересня 2013 року, Київ

вівторок, 3 вересня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Він поза видноколом самотів...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Він поза видноколом самотів,
коли в безмірну синяву злетіло
незаймане метеликове тіло,
зникоме, осіянне, поготів
недоторканне, плинна Однина
вгортала тіло синявою, доки
вдивлялися в метелика потоки
мінливими заглибинами дна,
і горнє світло синіх палахтінь
осяяло віддалини пустинні,
і він відчув торкання благостині –
непізнану метеликову тінь.

2–3 вересня 2013 року, Київ

четвер, 29 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Він бачитиме легшання бджолині...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Він бачитиме легшання бджолині
в тяжінні виногрона, і коли
у більшанні розлийводи, у плині
зволоженої літеплом тепліні
постане перевтілення бджоли,
зникатиме в небесній заметілі
духмяний слід, небесна заметіль
долатиме долини всамотілі,
бджола у перевтіленому тілі
долатиме знемогу, і звідтіль,
де поза млою зоряної хвищі
світитимуться крапельки роси,
де в легшанні долання щонайвищі,
він бачитиме хлань у вітровищі
і мовитиме пошепки: «Проси...»

27–29 серпня 2013 року, Київ

субота, 24 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «На всьому, що постало і несло...»



Мойсей Фішбейн

* * *

На всьому, що постало і несло
у глибині недоторканний вітер,
туманна тінь позанебесних літер
позначила сповідане число –
непізнаванне ймення, і чорнів
далекий берег, і палахкотливо
зринало поза темрявою тливо,
і спалахи торкалися човнів,
коли поза віддалинами дна,
коли поза перлиною блідою
він відчував: його понад водою
оповила безмірна Однина.

23–24 серпня 2013 року, Київ

четвер, 22 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «У духмяні зволожені тіні...»



Мойсей Фішбейн

* * *

У духмяні зволожені тіні,
у туманне свічадо вела
нездоланна принада зела
там, де гони й години сутінні,
і звучало йому багатьма
голосами високе пустиння,
і чекала його благостиня,
і була нескінченною тьма,
видноколо світилось лілово,
незліченне ставало одним:
у пустинні постало над ним
осіянне зволожене Слово.

20–22 серпня 2013 року, Київ

неділя, 18 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Потойбіч тіні, тьмареного тла...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Потойбіч тіні, тьмареного тла,
поза пташиним подихом пестливо
торкала перевтілюване тливо
недоторканна збільшувана мла,
непізнаванний темний тихоплин
повільно вкрив малі прозорі крила,
яким висока синява відкрила
духмяний цвіт у сяєві краплин,
Один ішов, темніла тепла рінь,
і вже яскріло Місто з-поза ріні,
Один у нескінченному яскрінні
був часточкою пересотворінь.

17–18 серпня 2013 року, Київ

вівторок, 13 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ще у присмерку жевріє присок...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ще у присмерку жевріє присок,
поза млою вертання двигтінь,
і гойдає непізнана тінь
тьмяні тіні забутих колисок,
з-поза мли, де шуліка сидів,
де ступали воли винозорі,
де у безмірі падали зорі,
він ітиме до сяйва садів, –
де у павітрах вільгі сади,
де у сяєві камінь і криця,
де осяяне Місто іскриться,
він почує волання: «Суди!»

12–13 серпня 2013 рокц, Київ 

неділя, 11 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Половина світла, половина...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Половина світла, половина
темноплину тихо йтиме в тань,
литимуться звільна темні вина,
тьмарена розколина левина
з-поза мли не знатиме вертань
там, де млисто мрітимуть яскині,
і сумирно ждатиме Один
подиху і слова благостині,
ждатимуть віддалини пустинні
благостині гонів і годин,
просторінь палатиме, довкола
ні зела, ні плоду, ні води,
і брестиме юрмище спроквола,
і Один за плином виднокола
владний голос чутиме: «Веди!»

10–11 серпня 2013 року, Київ

пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Звільна злетіла ясна порошина...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Звільна злетіла ясна порошина
світлих віддалин, а далі текла
в недоторканному плині тепла
поза джерелами спрага пташина,
і поза тінню пташиного тіла,
поза теплінню пливла ковила,
і в нескінченне теплінь повела
тінь порошини, що звільна злетіла,
і споглядали злітання раптове
в синяві зграї небесних родин,
до голосів дослухáвся Один:
кликали в небо небесні братове.

9 серпня 2013 року, Київ

четвер, 8 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «У снігах ні дороги, ні дому...»



Мойсей Фішбейн

* * *

У снігах ні дороги, ні дому,
голоси замела заметіль,
білий безмір завії, звідтіль
він шукатиме путь невідому,
де чорніє ранкова зола
і синіють роздолини млисті,
коли світиться синява в листі,
у вологому плині зела,
там, де сяєво синяви й де
понад синяву й поле полинне
осіянний метелик полине –
там Один поза хвищами йде.

7–8 серпня 2013 року, Київ

вівторок, 6 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Де спалена спекотою дотла...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Де спалена спекотою дотла
пустеля тихо дихала у спину,
юрму непізнаванну і неспинну
торкнула тінь далекого житла
у сяєві зволоженої плоді,
у крапельках ранкової роси,
недоторканні горні голоси
бриніли у ранковій прохолоді
і у джерелах мали повториться,
в сіянні плоді, в шелесті зела,
там, де юрму крізь безмір повела
пряма Проводирева патериця.

5-6 серпня 2013 року, Київ

неділя, 4 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ні джерела, ні пагілля, ні трав...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ні джерела, ні пагілля, ні трав,
ні забрості, ні вицвіту, ні плоду,
Один відчув раптову прохолоду,
коли з-поза віддалини заграв
незнаний хтось мелодію пустиння,
і юрмище у безмірі брело,
коли на неспогадуване тло
зійшла зорею горня благостиня,
у присмерку згасали голоси,
височина несла небесну зграю
над сяєво сповіданого краю
у краплі вечорової роси.

2–3 серпня 2013 року, Київ

пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Мойсей Фішбейн. «Ані вина, ні виногрона...»



Мойсей Фішбейн

* * *

Ані вина, ні виногрона,
ні виноградника, ні саду,
і заповідана свічаду
віддавна тьмарена корона,
затіння горнього крила
лягло на вивітрені схили
там, де юрма губила сили
і тими схилами брела,
ні виногрона, ні зела,
на неї сунула спроквола
пустеля з-поза виднокола,
її пустелею вела
височина Проводиря, –
уздріли: вщухли горні хвилі,
і на сумирнім небосхилі
зійшла сповідана зоря.

1–2 серпня 2013 року, Київ