Мойсей Фішбейн
* * *
Ще у присмерку жевріє присок,
поза млою вертання двигтінь,
і гойдає непізнана тінь
тьмяні тіні забутих колисок,
з-поза мли, де шуліка сидів,
де ступали воли винозорі,
де у безмірі падали зорі,
він ітиме до сяйва садів, –
де у павітрах вільгі сади,
де у сяєві камінь і криця,
де осяяне Місто іскриться,
він почує волання: «Суди!»
12–13 серпня 2013
рокц, Київ
