ЛУЧІАН БЛАҐА
Lucian Blaga
(1895 – 1961)
З румунської переклав Мойсей Фішбейн
ПЕС ІЗ ПОМПЕЇ
Я зрів у Помпеї прадавнього пса —
в матерію смерті вкарбоване тіло.
Роки проминали — воно не зотліло,
бо так захотіли колись небеса.
Шукав порятунку, добігши до брами,
у ночі, що впала з пекельних небес,
пеклó хмаровище, й ошкірився пес,
і згаснув, кусаючи присок зубами.
Я зрю тебе, Боже, — вогонь і свинець,
що ринуть на мене крізь браму відкриту
з пекельних небес, несучи рішенець.
Врятуюся тільки до брами. А там
тебе я кусатиму, попеле світу,
лишивши в тобі свій відбиток вікам.
МАГІЧНИЙ МІСЯЦЕВИЙ СХІД
Це вічно так. Одвіку і донині.
В чеканні наслухаю чорну хлань,
та перервавши довгі дні чекань,
нестримно сходить місяць в далечіні.
Весь небозвід опівночі в тремтінні,
десь поруч — вежі, скирти, тінь, ріка,
та знявши з краю темряву, тремка
зоря мене стрічає у долині.
У світлі горнім гори ці крихкі.
Богів фортеця із очей дитини
розпалася так легко на шматки,
немов старого шовку білина.
Матеріє свята! Лиш відзвук лине
й до мого слуху ледве долина.
____________________
Лучіан Блаґа (1895 – 1961) – румунський поет, перекладач, драматург, журналіст, дипломат, філософ. Одна з найвизначніших постатей румунської культури ХХ століття. 1936 року обраний до румунської Академії. У повоєнній Румунії перебував у соціальній та культурній ізоляції. 1956 року Лучіана Блаґу висунуто на здобуття Нобелівської премії від Франції та Італії, але комуністичне керівництво Румунії, що вважало поета "буржуазним ідеалістом", зашкодило розглядові його кандидатури. До 1962 року літературні твори Лучіана Блаґи в Румунії не публікували.
