МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН
ІЗ ЦИКЛУ «ШТУЧКИ»
ОПІВНІЧНА БАЛАЧКА
. . . . . . . . . . . . . . . . .
— Грабар незграбно вмиє грабки,
Все погребе у погреби.
— Гра! Пограбовано гроби!
— Там, у гробах, усі до крапки:
Араби, рáбини, раби!
— Аби варнякати. Араб там?
— Не має значення. А раптом?
— Ну, годі. Висновки роби.
— Не тра!.. Чортиськове журі
Нутра воліє, а не трапів.
— Ти на сатрапів трап натрапив?
— Ажур!
— Зажура. Ми в журі.
— А ще ощирені щурі
Щорічно служать Асмодею!
— Щурам ти ще раз дав ідею?
— То щира правда, mon chéri!
CHERCHEZ LA FEMME!
Вуха поцяцьковані,
Груди поцицьковані,
Очі повні повені.
Щéлепи в оскомині,
Думи — дим у комині,
З ними — отако мені!
ХРУНЬ І ДОЩ
(диптих)
І
Заволав хрунь:
— Ти до нас
ринь,
душу не
рань,
о, яка
рунь,
о, яка
рань,
о, яка
рінь!
Гарний був
хрунь.
Бринь-
бринь.
ІІ
Віл волає
до вола,
ну і той собі
вола:
розкажи нам,
брате-хрунь,
ще
про
рінь
і рань,
і рунь!
ПРО ВОБЛУ
Стрíла вобла
одоробла,
заспівала
про бистрінь.
Як та вобла
осто…
геть усім,
кого не стрінь!
____________________
Від автора: Одоробло й подібні до нього не сприймають воблиних спогадів про бистрінь, бо, на відміну од вобли, не мають дитинства, юності, а відтак — здатності спогадувати і, власне, пам'яті (зокрема — історичної).
АВЖЕЖ
Кавалери
вийшли в дамки,
дами
вийшли у тираж,
діти в мамки
просять гамки,
впавши з ліжка,
впали в раж,
дами-дамки-мамки-гамки —
чи отутки, чи отамки
так їм весело, що аж!
ЛІНҐВОМІТОЛОГІЯ
Півкóпи в гамані,
в кишені пів-алтина,
вже зáдруга мені
то грека, то латина,
вже задруга, вже за-
синатиму, адзуськи:
така мені шизá —
балакать по-французьки,
півкопи для сільпо,
балакаєш незле ти,
поїхали, всі по-
рибалим біля Лети,
згадаєм отам-о
латину похоронну,
а рибу оддамо…
ну, як його… Харону.
