СОНЕТ XV
(«Сонети до Орфея». Друга частина)
О, гирло джерела, ти щедре, ти
говориш невичерпно там, де це
повільноплинне течива лице,
ти мармурова маска. Ще пройти
крізь акведуки плинові. Щораз
повз гробовища й схили Апеннін
донесено до тебе твій розказ –
де підборіддя чорне, онде він
до тихої посудини струмить.
То мармурове вухо, ти щомить
до того вуха мовиш, то землі
заснуле вухо. То вона сама
собі прокаже, що не дзбан сліпма,
що саме ти спинив її в імлі.
17.2.1922, Замок Мюзо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
16 – 17 січня 2012 року, Київ
