четвер, 12 січня 2012 р.

Райнер Марія Рільке. «Роздвоювано тьмарення й порив...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.



* * *

Роздвоювано тьмарення й порив,
коли в тобі, незнаного дитино,
ще тліє тливо стишено й пустинно,
хтось на теплінь вогні перетворив:

то янгола малесенького крила
там, де вагання він переборов,
мелодія і дія, що відкрила
озвученню твою воскреслу кров.

І рай нестиме павітри, і луки,
і безгомінь, і суголосну рінь,
і кроки у віддаленні розлуки,
у пáзолоті пересотворінь.

Троянду буде явлено, що квітне
потойбіч, онде, між віддалин, де
нелічене, загублене й самітне
в далечині напучування жде.

Поглянь: ріка, і берег, і дерева,
і ті рибалки, і за ними пес,
чи це буття, чи пригасання мрева?
Все йде у тло віддалених небес.

Це прагнення, це злагода остання,
в них є спочин, і є передчуття,
і захвати свого переростання,
й знесилення дитячого взуття.

То завше так – там, де при нас місцина,
що десь простує, онде постає:
і тьма ясна, і яснота глибинна,
що надовкіл нерозрізненні є.

Твій капелюх заквітчано, сплелося
в повітрі щастя незліченних літ –
там, де твого духмяного волосся
торкається сповідуваний світ.

26/27.6.1911, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 січня 2012 року, Київ