СОНЕТ XV
(«Сонети до Орфея». Перша частина)
Ждіте... смакує... тікає... куди...
Музики й тупання мало в дозвіллі:
панни, ви теплі, ви онімілі,
панни, танцюйте достиглі плоди!
Смак помаранча танцюйте, що тоне
сам у собі, коли в нім повсякчас
вам опирається солодкотонне
тло, що колись наверталось до вас.
Смак помаранча танцюйте. Різниця
літепла й літа повільно розтане
там, у повітрі вітчизни! Тоді
стрінете пахощі там, де рідниться
з вами незаймане і безнастанне:
соком налиті плоди молоді.
Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
17 – 18 січня 2012 року, Київ