Райнер Марія Рільке. «ВІДХІД БЛУДНОГО СИНА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ВІДХІД БЛУДНОГО СИНА

Піти, аби від безладу звільниться,

що завше наш, та не належить нам,

неначе у тремкій воді криниця

колише лиця, знищувані там;

лишити все, від того віддалиться,

що, наче терня, вчіпливе, проте

на того й те

(просте і поготів

буденне і достоту непомітне)

поглянути, в тім погляді розквітне

примирення, то між передчуттів

у спогляданні кривдження страхітне,

то безіменний світ осиротів,

воно поймає ще з дитячих літ,

рука з руки, розривано політ,

загоєне роз’ятрювано знову,

відходити: куди? В незнану змову,

за вирій, за чужинний живопліт,

за сутінь за лаштунками зимову,

що їй байдуже: чи стіна, чи цвіт;

відходити: чому? То є ознака,

то риса не відмінна й не однака,

чекання, не запитаний одвіт:

То праця незбагненна і остання –

збережене ронити в чорну тьму,

в самотню смерть, не відавши, чому. –

Чи то зачин нового існування?

Червень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

3 – 4 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БОЖЕВІЛЬНІ В САДУ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БОЖЕВІЛЬНІ В САДУ

 Діжон

Ще збереглось незаймане донині

старе подвір’я при монастирі.

Тут мешканцям перерва в часоплині,

вони для існування застарі.

Минуло те, що мусило прийти.

Однині кожна стежка їм відома,

їм зустрічі й розстання – наче вдома

одвічне кружеляння без мети.

Та дехто з них до грядочки поверне

і колінкує вбого, крадькома;

він порухами пестить кількома,

його торкання стримане й химерне

там, де весіння пазелень, і жде,

чи вже ніщо не зблисне і не гряне

там, де троянди сяяння багряне,

загрозливе й надмірне де-не-де,

і він перейде все, що понадміру

дає душі неторкані права.

Він матиме замовчувану віру:

яка сумирна й лагідна трава.

Між 22.8 і 5.9.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

1 березня 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БОЖЕВІЛЬНІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БОЖЕВІЛЬНІ

І вони в німотності: останні

забрано перетинки з голів,

гасне та година в наростанні,

коли хтось пізнати їх волів.

До вікна посунули затемна:

знагла все довкола до ладý.

І долоням – суть, земна й поземна,

і серцям піднесеним – недремна

мить молитви, вчути молоду

зелень перекрученого саду,

що в чотирикутнику шумить,

нетутешніх блисків знавши знаду,

що росте й не зникне ні на мить.

Між 22.8 і 5.9.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

29 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУДДА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА

Звіддаля прочанин в осіянні

відчуває краплі золоті;

то неначе царства покаянні

тайни принесли у каятті.

Та при маєстаті брів дебелих

увінчає безуму вінок:

бо належне їм – не там, де келих,

де рясні прикраси для жінок.

Чи пізнає хтось, які то наші

речі переплавлено, аби

образу надати цвіточаші,

стримано-жовтавого й німого,

того, що торкається габи

простору, немов себе самого.

19.7.1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

27 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУДДА У СЛАВІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА У СЛАВІ

Сенсів сенс, ядро всіх ядер, далі

замкнений в солодкості мигдаль, –

це твоя до зоряної далі

плоду ніжна плоть: вітає даль.

І тоді є легшання, твоя

шкаралуща в безмірі тоді є

там, де соку сильна течія.

Там, де осіяння добродіє,

де твої сонця над вільгі тіні –

то палахкотіння межове.

Є тобою в тім палахкотінні

те, що всі сонця переживе.

Літо 1908 (до 15.7), Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 – 26 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУДДА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУДДА

Він наче наслухає. Тиша: далі...

Ми зупинились, нам її не чуть.

Він є зорею. Зорі позосталі

навколо нього в темряві течуть.

Він – то є все. Чи справді поміж зір

побачить нас? Чи він того воліє?

Ми, перед ним упавши, замалі є,

він перед нами – зледачілий звір.

Кружляє в ньому те, що надить нас,

мільйони літ нестримно, до нестями.

Він завше поза нашими чуттями,

він там, де нас не чути повсякчас.

Кінець 1905, Медон

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

24 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ IV («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ IV

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Лагідні, знову з’являйтеся звільна

в подиху, знаному тільки на мить,

він у наближенні – хвиля подільна,

він поза вами в суціллі струмить.

О, всеблаженні, всечисті, всецілі,

ви починаєте сяйвом серця.

Стріли, і лук, і поцілені цілі,

в сяянні сплакана усмішка ця.

Годі боління боятися, гирі

треба вертати земній ваготі;

горам вертати і водам у вирі.

Вже легковагі дерева дітвóри

нині важезні у вашім бутті.

Але повітря... але простóри...

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 – 23 лютого 2012 року, Київ