СОНЕТ IV
(«Сонети до Орфея». Перша частина)
Лагідні, знову з’являйтеся звільна
в подиху, знаному тільки на мить,
він у наближенні – хвиля подільна,
він поза вами в суціллі струмить.
О, всеблаженні, всечисті, всецілі,
ви починаєте сяйвом серця.
Стріли, і лук, і поцілені цілі,
в сяянні сплакана усмішка ця.
Годі боління боятися, гирі
треба вертати земній ваготі;
горам вертати і водам у вирі.
Вже легковагі дерева дітвóри
нині важезні у вашім бутті.
Але повітря... але простóри...
Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
22 – 23 лютого 2012 року, Київ
