Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XVII («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XVII

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Старець непевний при дні,

в тихім корінні,

там за джерелами дні

темної ріні.

Там поза сурмами шлють

шепти нечутні,

злучена мужеська лють,

жони – як лютні…

Гілка до гілки, сплелись

виміри й міри.

Вгору... О, вгору колись...

Бито галузки старі.

Та щонайвища вгорі –

вигином ліри.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХІХ («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

       

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХІХ

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Змі́ни у світові – де

змінна хмарина,

вседосконалості жде

днина старинна.

Змінений поступ наспі́в,

більшання гоже

матиме твій первоспів,

з лірою Боже.

Непізнавання страждань,

ані любові, ущерть

повнить оддалена смерть

аж до нестями.

Пісня освячує хлань

понад краями.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

15 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXVI («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XXVI

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Ти є божественний, ти – нескінченне звучання

там, де менади напали юрбою, котра

долана голосом там, де розрада остання –

то понад ними твоя неподолана гра.

Не потрощили ні ліри тобі, ні чола.

І шаленіли, й відламки швиргали камінні,

та каменюка, поцілена в серце, однині

в леті повільному лагідна й ніжна була.

Їхньою помстою знищений ти, але є

в левах і скелях, деревах і птастві, повсюди

пісня твоя, нескінченне звучання твоє.

Згублений Боже! Ти слід, але путь не пуста!

Там, де тобі ворождою розтерзано груди,

ми в наслуханні – природи слухняні вуста.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ VІІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ VІІІ

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Вас небагато, дитинства далекого друзі,

там, де подосі розкидано в місті сади:

як ми знайшлись і вподобались там, у галуззі,

як гомоніли мовчазно, прийшовши сюди,

наче ягня з говірливим листочком. Нікому

вже не належала наша розрада. Чиє

все це було? Те, що згасло у тлумі людському

і у тривозі тривалого року, чи є?

Мчали повозки, зникали і знов поставали

там, де облога будинків тверда і пустинна.

Що відбувалось у Всесвіті, хто маячів?

Тільки м’ячі, тільки їхні прекрасні овали.

Навіть не діти... Та часом ставала дитина

в тихій знемозі під вічне падіння м’ячів.

                           (Пам’яті Еґона фон Рільке)

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

13 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХVI («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХVI

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Завше нам розкриваний зарання,

Бог – місцина гоєння свята.

Ми є вістря в прагненні пізнання,

Він – усеподільна яснота.

Ні посвяти, ні пожертви навіть

до своїх не братиме світів

там, де Він собі останню павіть

протиставити схотів.

Тільки мертвий п’є

з тих джерел, що нам не перейняти

там, де Боже зволення мерцеві.

Нам одвіку – плюскоти кінцеві.

І у тім інстинктові ягняти –

вчути брязкальце своє.

Між 15 і 19.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 лютого 2012 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ V («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ V

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

То квітковий мускул анемоні

розхиляє рання лугове,

аж допоки в лона різнотонні

світла горній голос не спливе,

в тиху цвітозірку, де напруга:

мускули в наповненні зачать,

у прийманні доланого пруга

супокій загибелі значáть,

він заледве в силі повернути

листяні закраїни незвані:

ти потуга й присуди покути.

Ми тривання примусу на спиті.

Та коли, в якому існуванні

приймемо, сподівано відкриті?

15.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 лютого 2012 року, Київ 

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ХІІ («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ХII

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Всеперетворення прагни. Вогнем надихайся у днині,

де перетворене сяє, що стишено йтиме у тань;

переднакреслення духу, що вірний земному однині:

він у поривах постави обожнює точку вертань.

Замкнено все нерухоме, то в нім заклякання достоту;

що воно чутиме там, де сторожа і сіра, й німа?

Онде істота тверда споглядає твердішу істоту.

Леле: замірено молот, якого нема!

Той, хто немов джерело, упізнанню впізнаваний досі;

в захваті ведений там, де просвітлено світ понадміру,

де початкові постави торкнулись кінцевих постав.

Діти чи внуки розстань – то просторища срібноголосі,

і перетворена Дафна, що лавром почулась допіру,

хоче, щоб ти коло неї павітром ніжним постав.

Між 15 і 17.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

9 лютого 2012 року, Київ