Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
* * *
Вітровій, вітровій, вітровій…
Крутить
вихором листя руде,
гне дерева у млі вировій...
Де ти, млою віддалена, де?
За дощами безмежні сніги,
за снігами безмежними ти.
Вже ніколи не стане снаги
за снігами тебе віднайти.
Рине мла в далині вировій.
Вітровій, вітровій, вітровій...
1924
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
