середа, 18 листопада 2015 р.

Ґалактіон Табідзе. «AVE MARIA». З грузинської переклав Мойсей Фішбейн



Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)

AVE MARIA

Зблиски святої свічі тріпотливі,
тане свіча в надвечірньому тливі.
Дух нездоланний! Тобі, сяйнолиця,
ладан духмяний, леління цнотливі.
Легітна ласка. Молити й молиться,
в передчуванні наближення знову
лине до Тебе душа безборонна
і пізнає незбагненну онову
там, де Твоя осіянна корона.
В темряві ждати: світання прозорі,
сонячне твориво, трави кармінні...
Не помічати: примісячні зорі –
тиха дітвóра на чорнім камінні.
Знати: святі коло Тебе сутінні,
тло невпізнанне пізнати несила, –
подуви, подих ласкавої тіні
лагідна тиша довкола носила.
Очі – сяйлива глибінь фіалкóва,
світла душа – білина лебедина.
Що проти Тебе залізна окова,
що проти Тебе натхненна людина!
Ти поміж люду розквітла в суцвітті,
віддана людові, світові рада,
ждали Тебе в пожаданому світі
люта облуда й нелюдяна зрада.
Зáсвіти вкрили дорогу велику,
Ти відійшла, тільки тінь коло мене,
і полотно, і осяяння лику,
і всеплекання Твоє нестеменне.
В ньому достоту подолана втома,
в ньому голублено душі нетлінні,
в ньому краса і окраса питома, –
все, що лунає в молитві й молінні.
Зблиски святої свічі тріпотливі,
тане свіча в надвечірньому тливі...
Матінко Божа! Молити й молиться,
ладан духмяний, леління цнотливі.

1912

© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн