Ґалактіон
Табідзе
(1892–1959)
БЛАКИТЬ
ЧИ ТРОЯНДА У ПÉРСТІ
Матінко Божа,
сонце Маріє!
Наче по
зливі троянда у пéрсті,
стежка буття
– у серпанкові мріє
горня блакить,
височини розверсті.
Темрява в
горах розколини вгорне,
ранок
торкатиме шиби віконні,
попри
безсоння похмільне і зморне
вранішню втому
нестиму іконі.
Попри безсоння
похмільне і зморне
вчує молитву
натомлене тіло,
сяйво Сіоні осяє і вгорне,
білі одіння
яскрітимуть біло.
Тихо промовлю: вертаю, неначе
ранений лебідь у снах вертограду.
Струджені руки, страждання юначе, –
глянь і відчуй насолоду й розраду!
Глянь і блаженствуй! Були на осонні
роси й фіалки моїми очима –
тими, що нині похмільні й безсонні,
тими, де сльози і мста незлічима.
Вчуй насолоду! Невже в дожиданні
нині поетове плем’я незгинне?
Чує душа молитви пожадані
і коло тебе метеликом гине.
Де моя мста, що без неї згораю?
Де задля щастя душа мені дáна?
Я, наче Данте, позбавлений Раю,
Пекло пізнала душа незриданна!
Ляже дорога жахна і остання,
там, за примарою смертної тіні,
там, на прощальнім причасті розстання
ти не осяєш години сутінні.
Схрещені руки, вуста занімілі,
мчатимуть коні баскі й норовливі,
звільна в останнім безсонні й похміллі
ляжу в могилу при горньому тливі.
Матінко
Божа, сонце Маріє!
Наче по
зливі троянда у пéрсті,
стежка буття
– у серпанкові мріє
горня блакить,
височини розверсті.
1917
© З грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
_______________
Персть — земля, земний порох, прах.
Сіоні (სიონი) — головний храм Тбілісі, один із двох головних
храмів Грузії, названий на честь Сіонської гори і освячений в ім'я Успіння
Пресвятої Богородиці.
Примітки
перекладача.
