* * *
Я гору важелезну роздираю,
йдучи жорсткими жилами руди;
глибочина – ні далечі, ні краю:
в наближеному трудно прозираю
лише каміння, явлене туди.
Ще болі невпізнанні в тім полоні,
де зменшує мене прачорна хлань;
стань ваготою вторгнення долань:
прийми мене вседоторком долоні,
торкнись мене і всіх моїх волань.
13.4.1903, Віареджо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
23 березня 2012 року, Київ
