САМОТНІЙ
Як той, що до чужих морів пристав,
я у тутешніх завше наче вдома;
де незліченних днів одвічна втома –
далечина нелічених постав.
В моє лице вкарбовано світи,
ті місяцеві пустища, проте
тут ні чуття не знає самоти,
ні слово, що у просторі росте.
Тут жодній речі зріднення нема,
тій, що з далечини зі мною нині:
вона звіря в далекій батьківщині,
а тут вона від сорому німа.
2.4.1903, Віареджо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
20 – 21 листопада 2011, Київ
