НІЧНЕ НЕБО Й ЗОРЕПАД
Велике небо в пишному яскрінні,
просторища і надміри світів.
Далекі, недоторкані й нетлінні,
близькі й невідворотні поготів.
Паде зоря! До неї, в чорне тло –
і погляди, й сполохані бажання.
Що почалось? Чия межа остання?
Чия вина? Що прощене було?
Серпень 1924, Мюзо
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
18 листопада 2011 року, Київ
