«Мої мерці»
Рахель у перекладі Василя Стуса
«מתי»
רחל בתירגומו של וואסיל סטוס
РАХЕЛЬ
רחל(1890 – 1931)
Рахель (Блувштейн) – визначна єврейська поетка. Писала мовою іврит. Її дитинство та юність минули в Полтаві. По закінченні школи навчалася живопису в Києві. 1909 року з Одеси морем вирушила до Землі Ізраїлю. Працювала на оливкових плантаціях. Навчалася на агронома в Тулузі (Франція), звідти їздила до Італії, де брала уроки живопису. Закінчила університет. Повернулася до Землі Ізраїлю. Працювала агрономом, учителькою. Чимало її поезій покладено на музику – вони стали національними піснями Ізраїлю. Похована на березі оспіваного нею Тиверіадського озера (івритом – Кінерет; воно ж Генісаретське озеро, Галілейське море). Ім’ям Рахелі названо вулиці ізраїльських міст.
ВАСИЛЬ СТУС
וואסיל סטוס(1938 – 1985)
Василь Семенович Стус – великий український поет, а також перекладач, прозаїк, літературознавець. Правозахисник. Народився в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. Навчався в Донецьку (тоді – Сталіно) та в Києві (аспірантура). Був членом Української Гельсінкської групи. За правозахисну та літературну діяльність двічі засуджений радянським судом: уперше – до 5 років ув’язнення та 3 років заслання, вдруге – до 10 років ув’язнення і 5 років заслання. 4 вересня 1985 року загинув на Уралі – в таборі особливо суворого режиму ВС-389/36. Вірш Рахелі «Мої мерці» Василь Стус переклав у таборі в Мордовії – під час першого ув’язнення.
РАХЕЛЬ
МОЇ МЕРЦІ
З івриту переклав Василь Стус
Тільки в них – остання
втрат моїх межа,
де вже й смерть не встромить
гострого ножа.
Краєм повечір’я
заламалась путь…
Стрінуть мене мовчки,
нишком проведуть.
В них – одна спонука
і принука є:
що навік пропало –
тільки те й моє.
Оригінал вірша Рахелі «Мої мерці»
мовою іврит:
רחל
מתי
הם בלבד נותרו לי
רק בהם בלבד
לא ינעץ המות
סכינו החד
במפנה הדרך
בערב היום
יקיפוני חרש
ילווני דם
ברית אמת היא לנו
קשר לא נפרד
רק אשר אבד לי