неділя, 21 березня 2010 р.

ФРАНЦ ШУБЕРТ – ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР. «ДОБРАНІЧ» у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. Franz Schubert – Wilhelm Müller. «Gute Nacht», übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein.


«ДОБРАНІЧ»
Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»
«Gute Nacht»
Aus der Sammlung Die Winterreise 

МУЗИКА: Франц Шуберт 
ПОЕЗІЯ: Вільгельм Мюллер

ФРАНЦ ШУБЕРТ
Franz Schubert
Франц Шуберт (1797 – 1828) – великий австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці.
 
ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР
Wilhelm Müller
Вільгельм Мюллер (1794 – 1827) – німецький поет-романтик, знаменитий автор текстів до вокальних циклів Франца Шуберта. Батько славетного лінґвіста Макса Мюллера (1823 1900).

ДОБРАНІЧ
Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»

З німецької переклав
Мойсей Фішбейн

Зустріли як чужинця,
Чужинцем провели.
Заквітчані по вінця
Травневі дні були.
Дівча мені: «кохання»,
Матуся: «шлюб». Тепер
Похмурий світ ізрання
Сніжища розпростер.

І мушу сам собі я
Для мандрів однайти
І час, і шлях – завія
Оповила світи.
І кличе місяченько
Цю тінь мою – верни.
Шукаю далеченько
Я сліду звірини.

Навіщо ждать, коли ще
Геть виженуть мене?
Хай виє панський псище,
Допоки ніч мине;
Мандрівка безнастанна –
Коханню справжній рай.
Так Бог велів. Кохана,
Добраніч, засинай.

Твойого супокою
Не зрушу, люлі-лю...
Я двері за собою
Тихенько притулю.
«Добраніч!» на ворітті
Накреслю, зникне мла –
Збагнеш: тієї миті
Зі мною ти була.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

ЧОТИРИ ВИКОНАННЯ

Thomas Quastoff


Dietrich Fischer-Dieskau


Ian Bostridge


Barbara Sukowa

Wilhelm Müller

Gute Nacht
Aus der Sammlung Die Winterreise

Fremd bin ich eingezogen,
Fremd zieh ich wieder aus.
Der Mai war mir gewogen
Mit manchem Blumenstrauß.
Das Mädchen sprach von Liebe,
Die Mutter gar von Eh' –
Nun ist die Welt so trübe,
Der Weg gehüllt in Schnee.

Ich kann zu meiner Reisen
Nicht wählen mit der Zeit:
Muß selbst den Weg mir weisen
In dieser Dunkelheit.
Es zieht ein Mondenschatten
Als mein Gefährte mit,
Und auf den weißen Matten
Such ich des Wildes Tritt.

Was soll ich länger weilen,
Bis man mich trieb' hinaus?
Laß irre Hunde heulen
Vor ihres Herren Haus!
Die Liebe liebt das Wandern, –
Gott hat sie so gemacht –
Von einem zu dem andern –
Fein Liebchen, Gute Nacht!

Will dich im Traum nicht stören,
Wär Schad um deine Ruh,
Sollst meinen Tritt nicht hören –
Sacht, sacht die Türe zu!
Ich schreibe nur im Gehen
Ans Tor noch »Gute Nacht«,
Damit du mögest sehen,
Ich hab an dich gedacht.

пʼятниця, 19 березня 2010 р.

СТЕПАН БАНДЕРА. Інтерв’ю перед загибеллю. СТЭПАН БАНДЭРА. Интервью перед гибелью.


СТЕПАН БАНДЕРА
(1909 – 1959)
СТЭПАН БАНДЭРА
(1909 – 1959)

Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) – український політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б. Герой України (2010 р.). Народився в Старому Угринові (Станіславівщина, нині Івано-Франківська область). 5 липня 1941 року заарештований нацистами в Кракові. Від 1941 до 1944 року – в’язень нацистського концтабору Заксенгаузен. Брати Степана Бандери – Олександр (доктор політекономії) та Василь (випускник факультету філософії Львівського університету) – загинули в нацистському концтаборі Аушвіц (Освенцім). Сестер Оксану та Марту-Марію 1941 року заарештували органи НКВС. Їх було заслано до Сибіру (Красноярський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України – Марта-Марія Бандера померла на чужині 1982 року, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише 1989 року – після майже 50 років життя в Сибіру. Вона померла 24 грудня 2008 року. Третя сестра Степана Бандери – Володимира – була ув’язнена й перебувала в радянських таборах від 1946 до 1956 року. Степан Бандера загинув 15 жовтня 1959 року в Мюнхені – від рук аґента КДБ Богдана Сташинського.
Стэпан Андриевич Бандэра (1909 – 1959) – украинский политический деятель, идеолог украинского национального движения ХХ века, глава Провода (руководства) ОУН-Б. Герой Украины (2010 г.). Родился в Старом Угрынове (Станиславивщина, ныне Ивано-Франковская область). 5 июля 1941 года арестован нацистами в Кракове. С 1941 по 1944 год – узник нацистского концлагеря Заксенхаузен. Братья Стэпана Бандэры  – Олэксандр (доктор политэкономии) и Васыль (выпускник факультета философии Львовского университета) – погибли в нацистском концлагере Аушвиц (Освенцим). Сестёр Оксану и Марту-Марию в 1941 году арестовали органы НКВД. Они были сосланы в Сибирь (Красноярский край). Руководство СССР десятилетиями не позволяло им вернуться в Украину – Марта-Мария Бандэра умерла на чужбине в 1982 году, а престарелая Оксана Бандэра вернулась на Родину лишь в 1989 году – после почти 50 лет жизни в Сибири. Она умерла 24 декабря 2008 года. Третья сестра Стэпана Бандэры – Володымыра – была узницей советских лагерей с 1946 по 1956 год. Стэпан Бандэра погиб 15 октября 1959 года в Мюнхене – от рук агента КГБ Богдана Сташинского.

 СТЕПАН БАНДЕРА
ІНТЕРВ’Ю ПЕРЕД ЗАГИБЕЛЛЮ
1959 рік
СТЭПАН БАНДЭРА
ИНТЕРВЬЮ ПЕРЕД ГИБЕЛЬЮ 
1959 год
 
Слава Україні! 
Героям Слава!

ПОЕЗІЯ — ГОЛОС — ГРАФІКА. «МУЗИКАНТ. 1943»


ТЕКСТ, ГОЛОС: Мойсей Фішбейн.

 (Для збільшення треба натиснути на зображення).

ПОЕЗІЯ — ГОЛОС — ГРАФІКА. «AB ANTIQUO III»


ТЕКСТ, ГОЛОС: Мойсей Фішбейн.

(Для збільшення треба натиснути на зображення).
____________________
Ab antiquo – споконвіку, з давніх-давен (лат.).

четвер, 18 березня 2010 р.

ПОЕЗІЯ — ГОЛОС — ГРАФІКА. «... пошепки: „Димовища, сірчані...»


ТЕКСТ, ГОЛОС: Мойсей Фішбейн.

(Для збільшення треба натиснути на зображення).

вівторок, 16 березня 2010 р.

МИКОЛА ЛУКÁШ. АВТОБІОГРАФІЯ (з особової справи).



АВТОБІОГРАФІЯ
(З ОСОБОВОЇ СПРАВИ)
(Для збільшення треба натиснути не зображення).

Місце зберігання: 
ЦДАМЛМ – Ф. 590, оп. 5, спр. 561, арк. 22, 22 зв.

понеділок, 15 березня 2010 р.

АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ. Хресна путь. Інтерв'ю. АНДРЕЙ ТАРКОВСКИЙ. Крестный путь. Интервью.


АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ
(4 квітня 1932 – 29 грудня 1986)
АНДРЕЙ ТАРКОВСКИЙ
(4 апреля 1932 – 29 декабря 1986)

Андрій Арсенійович Тарковський (1932 – 1986) – геніальний кінорежисер. Син великого поета Арсенія Тарковського. Автор фільмів «Іванове дитинство», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Дзеркало», «Сталкер», «Ностальгія», «Жертвопринесення». Вважав генієм Олександра Довженка. На початку кожного знімального періоду чи не щоранку переглядав Довженкову «Землю». Народився в Юр'євці (Росія). Похований під Парижем. На його надгробному пам'ятнику (роботи Ернста Нєізвєстного) – напис: «Людині, що побачила янгола».  
Андрей Арсеньевич Тарковский (1932 1986) гениальный кинорежиссёр. Сын великого поэта Арсения Тарковского. Автор фильмов «Иваново детство», «Андрей Рублёв», «Солярис», «Зеркало», «Сталкер», «Ностальгия», «Жертвоприношение». Считал гением Александра Довженко. В начале каждого съёмочного периода чуть ли не каждое утро просматривал Довженковскую «Землю». Родился в Юрьевце (Россия). Похоронен под Парижем. На его надгробном памятнике (работы Эрнста Неизвестного) надпись: «Человеку, который увидел ангела».

АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ
ХРЕСНА ПУТЬ
АНДРЕЙ ТАРКОВСКИЙ 
КРЕСТНЫЙ ПУТЬ

АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ. ІНТЕРВ'Ю
Частина перша.
АНДРЕЙ ТАРКОВСКИЙ. ИНТЕРВЬЮ
Часть первая.

АНДРІЙ ТАРКОВСЬКИЙ. ІНТЕРВ'Ю
Частина друга.
АНДРЕЙ ТАРКОВСКИЙ. ИНТЕРВЬЮ
Часть вторая.