неділя, 21 березня 2010 р.

ФРАНЦ ШУБЕРТ – ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР. «ДОБРАНІЧ» у перекладі МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА. Franz Schubert – Wilhelm Müller. «Gute Nacht», übersetzt ins Ukrainische von Moses Fishbein.


«ДОБРАНІЧ»
Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»
«Gute Nacht»
Aus der Sammlung Die Winterreise 

МУЗИКА: Франц Шуберт 
ПОЕЗІЯ: Вільгельм Мюллер

ФРАНЦ ШУБЕРТ
Franz Schubert
Франц Шуберт (1797 – 1828) – великий австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці.
 
ВІЛЬГЕЛЬМ МЮЛЛЕР
Wilhelm Müller
Вільгельм Мюллер (1794 – 1827) – німецький поет-романтик, знаменитий автор текстів до вокальних циклів Франца Шуберта. Батько славетного лінґвіста Макса Мюллера (1823 1900).

ДОБРАНІЧ
Із циклу «ЗИМОВА МАНДРІВКА»

З німецької переклав
Мойсей Фішбейн

Зустріли як чужинця,
Чужинцем провели.
Заквітчані по вінця
Травневі дні були.
Дівча мені: «кохання»,
Матуся: «шлюб». Тепер
Похмурий світ ізрання
Сніжища розпростер.

І мушу сам собі я
Для мандрів однайти
І час, і шлях – завія
Оповила світи.
І кличе місяченько
Цю тінь мою – верни.
Шукаю далеченько
Я сліду звірини.

Навіщо ждать, коли ще
Геть виженуть мене?
Хай виє панський псище,
Допоки ніч мине;
Мандрівка безнастанна –
Коханню справжній рай.
Так Бог велів. Кохана,
Добраніч, засинай.

Твойого супокою
Не зрушу, люлі-лю...
Я двері за собою
Тихенько притулю.
«Добраніч!» на ворітті
Накреслю, зникне мла –
Збагнеш: тієї миті
Зі мною ти була.

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

ЧОТИРИ ВИКОНАННЯ

Thomas Quastoff
video

Dietrich Fischer-Dieskau
video

Ian Bostridge
video

Barbara Sukowa
video

Wilhelm Müller

Gute Nacht
Aus der Sammlung Die Winterreise

Fremd bin ich eingezogen,
Fremd zieh ich wieder aus.
Der Mai war mir gewogen
Mit manchem Blumenstrauß.
Das Mädchen sprach von Liebe,
Die Mutter gar von Eh' –
Nun ist die Welt so trübe,
Der Weg gehüllt in Schnee.

Ich kann zu meiner Reisen
Nicht wählen mit der Zeit:
Muß selbst den Weg mir weisen
In dieser Dunkelheit.
Es zieht ein Mondenschatten
Als mein Gefährte mit,
Und auf den weißen Matten
Such ich des Wildes Tritt.

Was soll ich länger weilen,
Bis man mich trieb' hinaus?
Laß irre Hunde heulen
Vor ihres Herren Haus!
Die Liebe liebt das Wandern, –
Gott hat sie so gemacht –
Von einem zu dem andern –
Fein Liebchen, Gute Nacht!

Will dich im Traum nicht stören,
Wär Schad um deine Ruh,
Sollst meinen Tritt nicht hören –
Sacht, sacht die Türe zu!
Ich schreibe nur im Gehen
Ans Tor noch »Gute Nacht«,
Damit du mögest sehen,
Ich hab an dich gedacht.