Ґалактіон Табідзе
(1892–1959)
РОЗРАДА
Бути однині мені в раюванні:
проти впокоєння стати на чати,
відати легшання невпізнавáнні,
синіми кіньми крізь куряву мчати.
Знаю, триватиме те, що тривало
там, де серéдночі плине омана:
кроки лічити, брести витривало,
цілити, плине година туманна.
Та кришталеве,
впізнáнне постане
з-поза туману видіння: вітання,
гасне оглушне і безперестанне,
постріл останній, постава остання.
Знаю: поетове ймення в тумані
стовпище стопче, на те, що гнітило,
в темряві промені ляжуть рахманні:
онде твоє
осіянне світило.
1916
© З
грузинської
переклав Мойсей Фішбейн
