ЕММАУС
Не відійшов, була одна дорога,
та, що до них вела поміж доріг;
він празниково став біля порога,
відтак переступив через поріг;
не відійшов, сідали біля столу,
поживу розкладали, те і се,
він поглядами лагідно, спрокволу
торкається і зволення несе;
не відійшов негадано, коли
вони були до зближення готові,
хлібину взяв, непевні і раптові
його прегарні порухи були,
щоб тим, кого допіру переймало
наближення непізнаного тла,
коли довкола простору замало,
мала хлібина простором була:
впізнали. І здригнулися в поклоні,
вчаровані, скарлючені, бліді.
Збагнули: він лишився. І тоді
до куснів простягли свої долоні.
Квітень 1913, Париж
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
12 – 13 березня 2012 року, Київ
_____________
ПРИМІТКА ПЕРЕКЛАДАЧА
Еммаус – місто в Юдеї, згадуване, зокрема, в Євангелії від Луки.
