ЕНДРЕ АДІ
Endre Ady
(1877 — 1919)
Ендре Аді (1877 — 1919) — угорський поет, публіцист, громадський діяч, основоположник сучасної угорської поезії. Народився в селі Ерміндсенті, помер у Будапешті. Вірші Ендре Аді просякнуто співчуттям до людини, ідеями демократії. У своїх творах він відгукнувся і на події російсько-японської війни та революції 1905 — 1907 років, і на криваві страхіття першої світової війни, і на гноблення українців Закарпаття.
Ендре Аді
ПОЕЗІЇ
З угорської переклав Мойсей Фішбейн.
ЯКЕ Б ПОГАНЕ НЕ БУЛО ЖИТТЯ
Їх так обтяжило чекання
моєї смерті, — позникали —
заледве півень крикнув зрання —
мої апостоли Петри, —
мені на шкоду існування.
Та попри все я жити смію,
о ні, хвалитися не хочу —
я не живу, а животію, —
та гордо кров моя несе
мою засмучену надію.
Хоч як — аби лиш тільки бути,
хоч як — аби лиш існувати,
нехай змарнів, нехай забутий,
аби лиш, смерте осяйна,
твоїх обіймів не відчути.
Хай хтось хвилини отакої
і лоно матері, і небо
кляне, ображений судьбою,
та я тримаюсь за життя,
та я кричу йому: EVOE!
____________________
Evoe — вигук вакханок на честь бога Вакха (лат.).
СУМ, ЩО НЕ ПРИЙШОВ
Прийшли строкаті свята великодні,
О Боже, не збулось і це сьогодні:
Хоч календарний сум.
Великодня чекав, усе, що мушу
Згадати, хай жбурне мороз у душу,
Хай скрижанію весь.
Та от — строкаті свята великодні,
Мій Боже, не збулось і це сьогодні:
Великий, втішний сум.
© З угорської переклав Мойсей Фішбейн.
