ЗВЕРНЕННЯ, НАКАЗ ТА ВІДОЗВА
СИМОНА ВАСИЛЬОВИЧА ПЕТЛЮРИ
ЗВЕРТАННЯ ДИРЕКТОРІЇ ДО КОЗАКІВ І ЄВРЕЇВ
Телеграма 14 січня 1919 року
Комкору 1 – Житомир, комкору 2 – Вінниця, отаману Оскілко – Рівне, отаману Омеляновичу-Павленко – Біб’ярка, отаману Стецурі – Кам’янець-Подільський, отаману Кириєнку – Могилів-Подільський, отаману Волинцю – Літин.
По наказу Головнокомандуючого передаю копію телеграми від Директорії для оголошення серед військ. По деяких місцях України окремими групами козаків вчинялись насильства над євреями. По перевірених відомостях, козаків вербували на це провокатори гетьманці, добровольці та ті, що називали себе „большевиками”. Вони робили це для того, щоб осоромити українську республіканську армію, щоб викликати проти українського козацтва ненависть населення, щоб внести в край безладдя та безчинство і такими способами вернути старе панування поміщиків та буржуазії. Деяких з таких провокаторів і погромників уже спіймано і розстріляно.
Директорія наказує козакам народної армії, всім чесним громадянам хапати таких провокаторів і тих, хто підбурює на насильства, і негайно доставляти до військового суду. Гетьманців, контрреволюціонерів, що приховались під назвою республіканців, Директорія рішуче застерігає: хто посміє тими чи іншими способами плямувати честь армії трудового українського народу, той понесе найсуворішу кару. Все ж демократичне єврейство Директорія закликає енергійно боротись з тими окремими членами єврейської нації, які своїми анархо-большевицькими виступами проти трудового народу України та її державності дають привід гетьманцям та провокаторам вести демагогічну і шкідливу агітацію проти всього єврейства і взагалі українців, щирих оборонців всякого трудового народу і втягати в тяжкі непорозуміння з єврейською не анархо-большевицькою і вірною українській державності демократією.
Голова Директорії Винниченко, члени: Швець, Петлюра Андрієвський і Макаренко.
Київ, 11 січня 1918 року.
Наказую про це „Звертання Директорії” сповістити підлеглі Вам частини і зробити відомим всім козакам.
Головний Отаман Петлюра
Вартовий отаман (підпис)
____________________
З „НАКАЗУ ГОЛОВНОЇ КОМАНДИ ВІЙСЬК УНР, 26 серпня 1919 року”
Час уже зрозуміти, що мирне єврейське населення – їхні діти, їхні жінки, так само, як і ми – було поневолене й позбавлене своєї національної волі. Йому нікуди йти від нас; воно живе з нами з давніх-давен, поділяючи з нами нашу долю й недолю...
Всіх же, що підбурюватимуть вас на погроми, рішуче наказую викидати геть з нашого війська й віддавати під суд яко зрадників Вітчизни. Суд же нехай судить їх по їхніх вчинках, не жаліючи для злочинців найсуворіших кар закону. Уряд УНР, розуміючи всю шкоду від погромів для держави, видав до всього населення краю відозву, в якій закликає виступити проти всіх заходів ворогів, що підіймають погроми єврейського населення...
Головний отаман Петлюра
Начальник штабу Головного отамана, отаман Юнаків
____________________
З ВІДОЗВИ „ПРОТИ ПОГРОМІВ”
Наша Народна Армія мусить нести рівність, братерство і визволення українському і єврейському громадянствам, бо останнє активно підтримує Правительство УНР. Всі його партії, як то: Бунд, Об’єднанці, Поалей-Ціон і Фолкс-Партей стали на ґрунті самостійності України і беруть участь у будівництві республіки.
Я сам знаю, коли представники єврейського населення допомагали нашому війську і підтримували законну республіканську владу.
З великою пошаною я ставлюся до тих жертв єврейського населення, які воно понесло на вівтар нашої отчизни в цій боротьбі.
З донесення командуючих нашими славними дивізіями та корпусами і од державних інспекторів я знаю також і про те, що єврейське населення допомагало нашим хворим і раненим і діти євреїв обмивали кров з ран у наших козаків в шпиталях, наскоро улаштованих за 3 – 5 верст од бойової лінії.
Мене зворушили сльози подяки на очах наших козаків до євреїв за їх сердешне піклування і допомогу ближньому, і я з приємністю спостерігав, як козаки нашої армії ставили варту біля крамниць та склепів єврейських, охороняючи їх майно від грабунків.
Виправлення мосту єврейським населенням під Старокостянтиновим, зруйнованого большевиками, в дуже короткий термін і допомога харчами, білизною теж говорять за лояльне до нашої армії відношення.
Маю певність і тверду надію, що такі факти надалі будуть частішими з боку єврейського громадянства і принесуть користь, так потрібну в справі заспокоєння для нашого краю...
Кара на смерть мусить упасти на голову погромників і провокаторів.
Головний отаман Петлюра
12 жовтня 1919 року
