Мойсей Фішбейн
AB ANTIQUO
Заходять очі – смеркне у світах.
Торкнула ніч одéжини роздерті.
Пошерхлі губи. Кружеляння смерті
Чи десь невидно кружеляє птах.
І пилюга, і присмерк на вустах.
І присмак виноградини і крові,
І молитви пошерхлі вечорові,
Що вже за мить обернуться на прах.
І зрана ні притулку, ні оселі,
І тільки безмір білої пустелі,
І виднокіл – одвічні терези.
І це блукання краєм, завше голим,
І завше там, десь там, за видноколом
Видіння виноградної лози.
1977 р., Чернівці
Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/7.wma
