Мойсей Фішбейн
* * *
Коли зійшла сповідана зоря,
глибинами світилися моря,
безокрай був до небокраю синій,
і синява текла у чорноту
і з неї опускалася на ту
сумирну днину злагоди і скиній,
де павітри торкалися води,
де в пазелені сяяли плоди
і падали додолу, повні соку,
і вільга тінь лягала на сади,
коли Один повільно йшов сюди
крізь чорноту і синяву високу,
що звільна оберталися на тло,
в роздолині осяяння було,
червоними леліточками глоду
роздолина світитись почала, –
коли зоря торкнулася чола,
чоло відчуло горню прохолоду.
30–31 липня 2013
року, Київ
