Мойсей Фішбейн
* * *
У пазолоті легшали хати,
у павітрах, у пазелені вгору
злітали звільна в нескінченну пору
заклечаної синяви, а ти,
пізнавши насолоду ваготи,
тяжіння хвилі, каменя і грона,
вчуватимеш, як легшатиме тінь
вологих весняних переплетінь,
і осяйна небесна охорона
тебе оповиватиме, а ти
вчуватимеш, як легшатиме тіло,
що з пазолоті в синяву злетіло, –
у синяві заклечано хати.
27 липня 2013
року, Київ
