неділя, 26 червня 2011 р.

Церемонія вручення Відзнаки імені Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Київ, Український Дім, 23 червня 2011 року



Мойсей Фішбейн
  
Слово на церемонії вручення
Відзнаки імені Блаженного Великомученика
Омеляна Ковча

Київ, Український Дім, 23 червня 2011 року


Ваше Блаженство!
Ваші преосвященства!
Всечесні отці!
Високодостойні рабини!
Ваші високоповажності!
Пані й панове!
Друзі!
  
Відзнака, що її я отримую, освячена ім’ям морального світоча – українського греко-католицького священика Омеляна Ковча.

Моїх братів і сестер нацистські нелюди вбивали тільки за те, що вони народилися євреями. Рятуючи моїх братів і сестер, рятуючи євреїв, отець Омелян Ковч прийняв муки й віддав власне життя. Він має бути згадуваний у єврейських молитвах. Єгі зіхро барух. Хай буде благословенна його пам’ять.

Я схиляю голову перед тими праведниками, перед тими українцями, які, ризикуючи власним життям, рятували моїх братів і сестер – рятували євреїв.

Я схиляю голову перед пам’яттю великого українця – митрополита Андрея Шептицького, який переховував у себе євреїв. Він має бути згадуваний у єврейських молитвах. Єгі зіхро барух. Хай буде благословенна його пам’ять.

Я схиляю голову перед пам’яттю українських греко-католицьких черниць, які переховували єврейських дітей. Вони мають бути згадувані у єврейських молитвах.

Я схиляю голову перед сотнями українських родин, які рятували єврейські душі. Вони мають бути згадувані у єврейських молитвах.

За діяння праведників нехай огорне Україну ласка Господня.

І вічно тектимуть води Йордана й Дніпра.

І вічно яскрітимуть Єрусалим і Київ.

Кен єгі рацон. Амен. Нехай буде воля Його. Амінь.

... І вже вуста судомою звело,
І прийняла душа неопалима
Розпечені горби Єрусалима
І Києва обпалене зело.

О крапелько, промінчику, бджоло,
Перлинко, доле, о напівнезрима, –
Мого буття недоторкáнна рима, –
Солодке і розвогнене жалó, –

Благослови, хай лишаться мені
Югá понад скорботною Стіною
Й понад Рікою схили весняні.

Благослови, хай лишаться зі мною,
Допоки йти дорогою земною,
Допоки є ще спогади земні.

*********************
Моисей Фишбейн

Слово на церемонии вручения
Отличия имени Блаженного Великомученика
Омэляна Ковча

Киев, Украинский Дом, 23 июня 2011 года


(Перевод с украинского).


Ваше Блаженство!
Ваши преосвященства!
Всечестные отцы!
Достопочтенные раввины!
Ваши Превосходительства!
Дамы и господа!
Друзья!

Награда, которую я получаю, освящена именем нравственного светоча – украинского греко-католического священника Омэляна Ковча.

Моих братьев и сестер нацистские изверги убивали только за то, что они родились евреями. Спасая моих братьев и сестер, спасая евреев, отец Омэлян Ковч принял муки и отдал собственную жизнь. Он должен быть упоминаем в еврейских молитвах. Йеhи зихро барух. Да будет благословенна его память.

Я склоняю голову перед теми праведниками, перед теми украинцами, которые, рискуя собственной жизнью, спасали моих братьев и сестер – спасали евреев.

Я склоняю голову перед памятью великого украинца – митрополита Андрея Шептицкого, который укрывал у себя евреев. Он должен быть упоминаем в еврейских молитвах. Йеhи зихро барух. Да будет благословенна его память.

Я склоняю голову перед памятью украинских греко-католических монахинь, которые укрывали еврейских детей. Они должны быть упоминаемы в еврейских молитвах.

Я склоняю голову перед сотнями украинских семей, которые спасали еврейские души. Они должны быть упоминаемы в еврейских молитвах.

За деяния праведников да окутает Украину благодать Господня.

И вечно будут течь воды Иордана и Днепра.

И вечно будут сиять Иерусалим и Киев.

Кэн йеhи рацон. Амэн. Да будет воля Его. Аминь.

... І вже вуста судомою звело,
І прийняла душа неопалима
Розпечені горби Єрусалима
І Києва обпалене зело.

О крапелько, промінчику, бджоло,
Перлинко, доле, о напівнезрима, –
Мого буття недоторкáнна рима, –
Солодке і розвогнене жалó, –

Благослови, хай лишаться мені
Югá понад скорботною Стіною
Й понад Рікою схили весняні.

Благослови, хай лишаться зі мною,
Допоки йти дорогою земною,
Допоки є ще спогади земні.

*********************
Moses Fishbein

Speech Delivered at the Ceremony to Bestow
the Award of the Blessed Great Martyr Omelian Kovch

Kyiv, Ukrainian House, 23 June 2011


Your Eminence!
Your Graces!
Reverend fathers!
Distinguished rabbis!  
Your Excellencies!  
Ladies and gentlemen! 
Friends!
The award that is being bestowed on me is hallowed by the name of a moral luminary—the Ukrainian Greek-Catholic priest, Omelian Kovch.

The Nazi monsters killed my brothers and sisters only because they had been born Jews. In saving my brothers and sisters, Rev. Omelian Kovch accepted torments and gave up his own life. He must be mentioned in Jewish prayers. Yehi zichro baruch. May his memory be blessed!

I bow my head before those righteous individuals, those Ukrainians who, in risking their own lives, rescued my brothers and sisters—they rescued Jews.

I bow my head to the memory of a great Ukrainian—Metropolitan Andrei Sheptytsky—who hid Jews in his cathedral. He must be mentioned in Jewish prayers. Yehi zichro baruch. May his memory be blessed!

I bow my head to the memory of Ukrainian Greek-Catholic nuns who hid Jewish children. They must be mentioned in Jewish prayers.

I bow my head before the hundreds of Ukrainian families who rescued Jews. They must be mentioned in Jewish prayers.

May the grace of God enfold Ukraine for the deeds of these righteous individuals!

And the waters of the Jordan and the Dnipro will forever flow.

And Jerusalem and Kyiv will forever shimmer.

Ken yehi ratzon. Amen. May it be God’s will, Amen.

. . . A mouth contorted in pain,
And an immortal soul has taken on
The scorched hills of Jerusalem
And Kyiv’s burned over greenery.

O droplet, glimmer, bumblebee,
Little pearl, destiny, you half-invisible
Intangible rhyme of my existence,
Its sting, red-hot and sweet —

Bless these things, to be my own —
Fog falling over the Wailing Wall
And spring falling over the Dnipro.

Bless these things, to stay my own
As long as I walk in the world,
As long as I can still remember.


Poem translated from the Ukrainian by James Kates and Bohdan Boychuk
Text of speech translated from the Ukrainian by Marta Daria Olynyk