Мойсей ФІШБЕЙН
1954
Щойно розтало. І знову промерзло.
При керогазі горлали про мерзо,
Тільки про мерзо горлали вони.
Двічі вдова, прибиральниця Ліда
Заміж виходила за інваліда
Праці, в’язниці, водяри, війни.
Через дорогу було поховання.
Вєня помер. Похмеляється Ваня.
Вєні до фєні, а Вані наллють.
Перед очима було хилитало.
Щойно промерзло. І знову розтало.
Це викликáло Іванову лють.
Ваня подумав: „Невже похмелюся?”
Ваня подумав: „Не Ліда, а Люся”.
Ваня подумав: „Це скільки ж погод!
Мерзло, розтало, і знову розтане...
Все в цьому Всесвіті безперестанне”.
Йшов п’ятдесят-післясталінський год.
24 – 26 квітня 2000 р., Erding
Читає автор: http://maysterni.com/mp3/mojsej/26.wma
