Райнер Марія Рільке. «ДОСВІД СМЕРТІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДОСВІД СМЕРТІ

Нам цей відхід не знаний, той, що є

чужіння. Ми не маємо підстав

ні захват, ні розлючення своє

являти смерті, коли їй постав

трагічний рот у голосінні, де

ще ми у світі граєм наші ролі.

Допоки похвали ждемо поволі,

так само грає смерть, але не жде.

Ти відійшов, і в ту твою щілину –

перéсмуга реальності на кін:

зелéні зéла, й світло сонцеплину,

і ліс – одне за одним навздогін.

Ми граєм далі. Стомлені постави,

звичайні рухи, завчені слова;

ти видалений з нашої вистави,

твоє буття віддалене, бува,

нас огортає, наче пізнавання,

чароване реальністю незлою,

ми граємо життя і там зарання

не маримо наразі похвалою.

24.1.1907, Капрі

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ДИТИНСТВО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДИТИНСТВО

Тут рине довгий страх, то школа, то

померхлі речі в довгім обертанні.

О самотó, о дні безперестанні...

Надвір, надвір: і все в перелітанні,

і на майдані крапельки фонтанні,

й сади, що їх не знатиме ніхто.

Й носити те малесеньке пальто,

коли довкола все у виростанні.

О дивний часе, дні безперестанні,

о самото.

І далі у віддалину глядіти:

жінки, чоловіки, жінки і діти

звіддалеки барвисті все одно;

і пес, і у віддалині вікно,

довіра й страх, що їм нечутно мріти.

О сниво, о скорботні темноцвіти,

о тиха глибино.

І гратися: обрýч, і м’яч, і коло

у тім саду, що гасне у вітрах,

торкнутися дорослих, де навколо

смеркання перетрощено на прах,

додому йти, плуганитися кволо,

коли відлуння кроків по дворах.

О збагнення, що вже перехололо,

о темний страх.

Над озером навколішках стояння,

вітрильничка вертання до води;

про нього забування спозарання,

бо інші, кращі, випливли сюди.

Вглядання у глибини, задивляння,

обличчя сполотнілого сліди.

О дні дитинства, о непорівняння.

Куди? Куди?

Зима 1905/06, Париж (Медон)

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 – 15 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БОГ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БОГ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

І вони звели Його кудись,

аби Він судив у їхнім вирі,

потім понавішували гирі

(аби сил не стало вознестись)

тих соборів, і на ньому висла

вагота. Щоб не наперекір

він кружляв понад безмірні числа

й вічно позначав, як часомір,

все, що в повсякденні їм постало.

Він раптово зрушився, дарма:

із переполоханих палат

голосом настрашена юрма

там, де Він підносив хилитало,

полишила вічний циферблат.

19-23.7.1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «БУРЯ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

БУРЯ

Коли бурями хмари щомиті

биті:

небо ста днів на спиті

над одним-однісіньким днем.

Чую, гетьмане, там десь ти

(ти хотів козаків вести

до тієї версти,

де властитель).

Твій поземний зашийок

чую, Мазепо.

Там я теж у гонитву, згожу

до мотуззя, де впріла спи́на,

поринаю – де мить неспинна,

тільки небо впізнати можу.

Надмір пі́тьми і світла, нині

я, подібний рівнині,

ницьма достоту;

мої очі – вода остання,

що ховає в собі розстання

льоту.

Ймовірно, осінь 1904, Швеція

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

12 – 13 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «СТРОФИ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СТРОФИ

Є той один, усі в його руці –

пісок, що поміж пальці звільна плине.

Цей мармур білий, різьблення невпинне,

краса цариць – і різьблена, і біла,

і він поміж мелодій горілиць;

кладе царів до різьбленого тіла,

до творених із каменя цариць.

Є той один, усі в його руці –

ламучі леза і межа остання.

Він не чужосторонець, він не те,

що поза кров’ю нашою. Пусте

його картати всує; а проте

я знаю тих, що шлють йому картання.

Між 1900 і 1902, ?

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «З ДИТИНСТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

З ДИТИНСТВА

Була пишнóта пі́тьми надовкола,

хлопча притихле бачило одне:

ось увіходить мати, йде спроквола,

немов у сні, дзеленькнуло скляне.

І підійшла, і надовкола мла,

і хлопчика цілує: Осьде ти?..

І фортеп’яно, і до нього йти,

туди, де надвечір’ями була

мелодія, що в ній хлопча жило.

Притишене вдивляння в давнє тло

мелодії – каблучку старовинну,

що поринало в білу хуртовину,

що клавішами білими пройшло.

21.3.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

10 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «МОЛИТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

МОЛИТВА

Ніч, тиха ніч, у ній переплелись

червоні, білі, різнобарвні речі,

в нечутності піднесені увись,

урозтіч барви в чорній порожнечі, –

тож понеси мене у Незліченне,

пізнаване тобою. Чи для мене

ще гратиме надмі́ру світло це?

Хіба тепер моє лице

не рідне цим предметам і з розпуки

різнитиметься? Осьде мої руки:

чи не лежать, немов знаряддя й річ?

Чи перстень на руці

не прóстий, чи не світла ці

над ними у високому стоянні, –

вони, немов стежини осіянні,

галузяться інакше, як у пі́тьмі?..

13.12.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 – 9 грудня 2011 року, Київ