Райнер Марія Рільке. «ІЗ ЖИТТЯ СВЯТОГО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ІЗ ЖИТТЯ СВЯТОГО

Він пострахи пізнав, непевне тло

приречення смертельної неволі.

Те звикле серце линуло поволі,

неначе син, леліяне було.

І злигодні, і злидні, наче ті

померхлі закапелки в темній днині;

він душу простягнув у темноті,

аби лежала, вже дозріла, нині

при Женихові й Панові; затим

лишився самотіти, самотина

його вгорнула простором пустим,

безмірна, безсловесна і пустинна.

А далі надійшла хвилина ця,

коли в благословенному полоні

він тихо ліг до ніжної долоні

як неподільне твориво Творця.

Між 22.8 і 5.9 1907, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

25 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ЧУЖА РОДИНА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ЧУЖА РОДИНА

Постали знагла, наче кушпела,

що хтозна-звідки, що ніде й нікýди,

вони, чи то примари, чи приблуди,

де вдосвіта ні світла, ні тепла,

постали між досвітньої сльоти,

незнані й неозначені допіру,

де все туманне й вільге понадміру

там, де тебе покликано піти

провулочком. Напевно, не твоїм.

То голосу віддалені роки,

то, наче позичання незумисне,

випростування тихої руки,

що в сутінках твоєї не потисне.

Хто прийде ще? Про кого йдеться їм?

Літо (до 2.8) 1908, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

24 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «РОЗСТАННЯ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

РОЗСТАННЯ

Як я відчув це значення розстань.

Я знаю: незраниме і химерне,

жорстоке Щось позначить і оберне

єство краси на те, що йтиме в тань.

Я безборонний там, у спогляданні,

де вивільнено й звано день при дні,

там, де жінки далекі й незриданні,

де тільки це маліє в білині:

Прощальний помах далі віддалиться,

ще далі незбагненне майво, це

неначе те сливове деревце,

що з нього відлетіла зозулиця.

Весна 1906, Медон

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

22 – 23 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «МУЗИКА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

МУЗИКА

Що граєш, хлопче? Тихі кроки, де

в садах зашепотіли таємниці.

Що граєш, хлопче? В цівочках цівниці

твоя душа заблукана бреде.

Ти звеш її? Звучання – темна ніша,

твоя душа загублена вночі;

життя є сильне, пісня ще сильніша,

притулена до туги у плачі.

Мовчання дай душі, аби вертала

до більшань, до розлийводи, додому,

аби вертала знов, новопостала,

в далечину свою недовідому.

Ті крила стали слабші, ніж були:

їх наспів розтинав безперестання,

вона вже не злітатиме з імли

понад моїми мурами, коли

я зватиму її до раювання.

24.7.1899, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

21 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «І попри нескінченні втечі, ті...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

І попри нескінченні втечі, ті,

що є від себе, начебто з тюрми, –

велике чудо світу вчули ми:

життя переживеться в повноті.

Хто проживає це життя? Ачей,

незіграна мелодія речей,

неначе в арфі, в сутінках? Чи ці

понад водою тихі вітерці,

чи ці галузки, їхнє майво гоже,

чи ці духмяноткані квіти, може,

чи ці старі алеї? А чи ці

тварини теплі десь на манівці,

чи ці птахи понад зелене ложе?

Чи це є Ти, животворящий Боже?

19.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

20 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ДОСВІД СМЕРТІ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДОСВІД СМЕРТІ

Нам цей відхід не знаний, той, що є

чужіння. Ми не маємо підстав

ні захват, ні розлючення своє

являти смерті, коли їй постав

трагічний рот у голосінні, де

ще ми у світі граєм наші ролі.

Допоки похвали ждемо поволі,

так само грає смерть, але не жде.

Ти відійшов, і в ту твою щілину –

перéсмуга реальності на кін:

зелéні зéла, й світло сонцеплину,

і ліс – одне за одним навздогін.

Ми граєм далі. Стомлені постави,

звичайні рухи, завчені слова;

ти видалений з нашої вистави,

твоє буття віддалене, бува,

нас огортає, наче пізнавання,

чароване реальністю незлою,

ми граємо життя і там зарання

не маримо наразі похвалою.

24.1.1907, Капрі

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

17 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «ДИТИНСТВО». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

ДИТИНСТВО

Тут рине довгий страх, то школа, то

померхлі речі в довгім обертанні.

О самотó, о дні безперестанні...

Надвір, надвір: і все в перелітанні,

і на майдані крапельки фонтанні,

й сади, що їх не знатиме ніхто.

Й носити те малесеньке пальто,

коли довкола все у виростанні.

О дивний часе, дні безперестанні,

о самото.

І далі у віддалину глядіти:

жінки, чоловіки, жінки і діти

звіддалеки барвисті все одно;

і пес, і у віддалині вікно,

довіра й страх, що їм нечутно мріти.

О сниво, о скорботні темноцвіти,

о тиха глибино.

І гратися: обрýч, і м’яч, і коло

у тім саду, що гасне у вітрах,

торкнутися дорослих, де навколо

смеркання перетрощено на прах,

додому йти, плуганитися кволо,

коли відлуння кроків по дворах.

О збагнення, що вже перехололо,

о темний страх.

Над озером навколішках стояння,

вітрильничка вертання до води;

про нього забування спозарання,

бо інші, кращі, випливли сюди.

Вглядання у глибини, задивляння,

обличчя сполотнілого сліди.

О дні дитинства, о непорівняння.

Куди? Куди?

Зима 1905/06, Париж (Медон)

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

14 – 15 грудня 2011 року, Київ