ДОСВІД СМЕРТІ
Нам цей відхід не знаний, той, що є
чужіння. Ми не маємо підстав
ні захват, ні розлючення своє
являти смерті, коли їй постав
трагічний рот у голосінні, де
ще ми у світі граєм наші ролі.
Допоки похвали ждемо поволі,
так само грає смерть, але не жде.
Ти відійшов, і в ту твою щілину –
перéсмуга реальності на кін:
зелéні зéла, й світло сонцеплину,
і ліс – одне за одним навздогін.
Ми граєм далі. Стомлені постави,
звичайні рухи, завчені слова;
ти видалений з нашої вистави,
твоє буття віддалене, бува,
нас огортає, наче пізнавання,
чароване реальністю незлою,
ми граємо життя і там зарання
не маримо наразі похвалою.
24.1.1907, Капрі
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
17 грудня 2011 року, Київ
