КАРЛО КАЛАДЗЕ
კარლო კალაძე
(1904 – 1988)
Карло Ражденович Каладзе (1904 – 1988) – відомий грузинський поет, драматург, перекладач. Народився в Кутаїсі, помер у Тбілісі. Присвятив Україні поетичний цикл «Пісні з-над Дніпра», вірші «Звук пандурі», «Дві радості», «Леся Українка в Сурамі». Українською мовою поезії Карло Каладзе перекладав Микола Платонович Бажан.
Карло Каладзе
ЗИМА
З грузинської переклав Мойсей Фішбейн
Збулась погроза вітру: засніжило –
І вже зима коло моїх воріт,
І вороння в саду, де білим-біло,
І це вікно, немов дереворит.
Тут квіти чули голос Інашвілі.
Сандро співав... Про віщо і кому?
Та от – зима. І в ці морози білі
Оселі не покинути йому.
Про що це я?.. Гойдання безупинне –
То лиш дерев рукасті кістяки.
Тремкий листок на голій гілці гине,
І вітер стугонить віддалеки.
Зима!.. І порятунку вже немає,
І лине лист у сиву далину,
І перехожий раптом відчуває
В холодній млі тривогу неясну.
І я, коли в години світанкові
На гілку сяде чорнокрилий крук,
Дивлюся вслід останньому листкові
В передчутті печалі і розлук.
Той чорний крук мою тривожить думу –
Вікуючи свій довгий кручий вік,
Не знаючи ні радості, ні суму,
Він у моїм саду сидіти звик.
Злоокий крук чорніє в заметілі,
Він добре пам’ятає і тепер,
Як над сумним співцем Бараташвілі,
Як над Мерані крила розпростер.
Подібний до жахної поторочі,
Це він летить, неначе тінь бридка,
Він кружеляє, він спиває очі
Зарубаного в битві вояка...
В моєму серці він угледів жертву,
Вже дивиться, вимірюючи путь!..
Убить його? Побачать птицю мертву –
Мене ж самого вороном назвуть.
Ну як тут бути? Все воно дрібниці –
Я знаю від порадників незгірш.
То крук мені накликав сніговиці,
Накаркав лихо, що ввійшло у вірш.
© З грузинської переклав Мойсей Фішбейн.
____________________
Сандро Інашвілі (1887 – 1958) – відомий грузинський співак.
Ніколоз Бараташвілі (1817 – 1845) – визначний грузинський поет-романтик. Йому належать поема «Доля Грузії», поезії «Дума на березі Кури», «Присмерк на Мтацмінді», «Ніч у Кабахі», «Блакитний колір», «Таємничий голос», «Злий дух». З-поміж усього найулюбленішим є вірш «Мерані», перекладений багатьма мовами.
