МУЗИКА
Що граєш, хлопче? Тихі кроки, де
в садах зашепотіли таємниці.
Що граєш, хлопче? В цівочках цівниці
твоя душа заблукана бреде.
Ти звеш її? Звучання – темна ніша,
твоя душа загублена вночі;
життя є сильне, пісня ще сильніша,
притулена до туги у плачі.
Мовчання дай душі, аби вертала
до більшань, до розлийводи, додому,
аби вертала знов, новопостала,
в далечину свою недовідому.
Ті крила стали слабші, ніж були:
їх наспів розтинав безперестання,
вона вже не злітатиме з імли
понад моїми мурами, коли
я зватиму її до раювання.
24.7.1899, Берлін-Шмарґендорф
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
21 грудня 2011 року, Київ
