* * *
І попри нескінченні втечі, ті,
що є від себе, начебто з тюрми, –
велике чудо світу вчули ми:
життя переживеться в повноті.
Хто проживає це життя? Ачей,
незіграна мелодія речей,
неначе в арфі, в сутінках? Чи ці
понад водою тихі вітерці,
чи ці галузки, їхнє майво гоже,
чи ці духмяноткані квіти, може,
чи ці старі алеї? А чи ці
тварини теплі десь на манівці,
чи ці птахи понад зелене ложе?
Чи це є Ти, животворящий Боже?
19.9.1901, Вестерведе
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
20 грудня 2011 року, Київ
