Райнер Марія Рільке. «СТРОФИ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СТРОФИ

Є той один, усі в його руці –

пісок, що поміж пальці звільна плине.

Цей мармур білий, різьблення невпинне,

краса цариць – і різьблена, і біла,

і він поміж мелодій горілиць;

кладе царів до різьбленого тіла,

до творених із каменя цариць.

Є той один, усі в його руці –

ламучі леза і межа остання.

Він не чужосторонець, він не те,

що поза кров’ю нашою. Пусте

його картати всує; а проте

я знаю тих, що шлють йому картання.

Між 1900 і 1902, ?

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

11 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «З ДИТИНСТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

З ДИТИНСТВА

Була пишнóта пі́тьми надовкола,

хлопча притихле бачило одне:

ось увіходить мати, йде спроквола,

немов у сні, дзеленькнуло скляне.

І підійшла, і надовкола мла,

і хлопчика цілує: Осьде ти?..

І фортеп’яно, і до нього йти,

туди, де надвечір’ями була

мелодія, що в ній хлопча жило.

Притишене вдивляння в давнє тло

мелодії – каблучку старовинну,

що поринало в білу хуртовину,

що клавішами білими пройшло.

21.3.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

10 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «МОЛИТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

МОЛИТВА

Ніч, тиха ніч, у ній переплелись

червоні, білі, різнобарвні речі,

в нечутності піднесені увись,

урозтіч барви в чорній порожнечі, –

тож понеси мене у Незліченне,

пізнаване тобою. Чи для мене

ще гратиме надмі́ру світло це?

Хіба тепер моє лице

не рідне цим предметам і з розпуки

різнитиметься? Осьде мої руки:

чи не лежать, немов знаряддя й річ?

Чи перстень на руці

не прóстий, чи не світла ці

над ними у високому стоянні, –

вони, немов стежини осіянні,

галузяться інакше, як у пі́тьмі?..

13.12.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 – 9 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ІІІ («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ІІІ

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Спромігся Бог. Чи хто з тутешніх лон

пройти спроможний крізь найтоншу ліру?

Стежки сердець роздвоєно надміру

там, де не має храму Аполлон.

Твій спів – не знада, не бажання там.

То є Всевишній. То всеіснування.

Коли нам бути? Де передостання

хвилина, коли він вертає нам

сузір’я й землі? Це не те, юначе,

що ти вподобав, поготів якщо

твої вуста виспівують, – одначе

ті ранні співи з пам’яті зітри.

Правдивий спів – то подих про ніщо.

То подув у Всевишньому. Вітри.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXIX («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XXIX

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Тихий друже всіх віддалин, далі

просторінь просторіша стає

з подиху твого, де позосталі

при́хмарні дзвіниці, хай твоє

всебуття видзвонює, від нього

ринь у перетворення, яке

чи не крапля досвіду страшного.

Стань вином, коли питво гірке.

Сьогоніч нехай не омине

надмір сил у чарівну хвилину,

де чуттів і сенсу течія.

І коли забуло все земне,

тихим землям прокажи: я плину.

Бистрині повідай: осьде я.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

5 – 6 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Тебе ревучий буревій...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Тебе ревучий буревій

не вразив, там, де рев,

алеї в бурі вировій –

за втечами дерев

від того, хто тобі з імли

мета неуникнá,

кого оспівуєш, коли

стоїш коло вікна.

В тепліні, в літеплові, десь,

де літо молоде,

зростала кров дерев, що днесь

у Всетворця паде.

Ти вірив: силу всіх основ

пізнав, пізнавши плід,

його утаювано знов,

а ти, чужий, услід.

Зникоме літо – наче дім,

що в нім ти знав усе,

чекає серце, тільки в нім

ти житимеш. Несе

тебе в незмірній самоті

в недовідомі дні,

у ті завіхтерені, ті,

де падолист при дні.

Де в голім пагіллі розстань

віддалені світи,

землею, піснею постань

і просторінню ти.

Пребудь сумирний, оповість,

коли сумирна плодь

у достиганні, горню вість

пізнаваний Господь.

18.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

2 – 3 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «При власних далечах на чати...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

При власних далечах на чати

постав мене, вчувати дай

самотній камінь, добачати

моря самотні; ще бодай

понад річками йти, хоча ти

відлуння голосу хлопчати

обабіч них лишаєш. Дай

пройти краї твої пустинні,

де віють павітри старі

й життів не житих благостині

старе вбрання – монастирі.

Я хочу там забути втому

і бути певним: там, де з дому

ідуть на прощу, там і ти

став на стежину невідому,

щоб за старим сліпцем іти.

14.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 листопада – 1 грудня 2011 року, Київ