СТРОФИ
Є той один, усі в його руці –
пісок, що поміж пальці звільна плине.
Цей мармур білий, різьблення невпинне,
краса цариць – і різьблена, і біла,
і він поміж мелодій горілиць;
кладе царів до різьбленого тіла,
до творених із каменя цариць.
Є той один, усі в його руці –
ламучі леза і межа остання.
Він не чужосторонець, він не те,
що поза кров’ю нашою. Пусте
його картати всує; а проте
я знаю тих, що шлють йому картання.
Між 1900 і 1902, ?
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
11 грудня 2011 року, Київ
