МОЛИТВА
Ніч, тиха ніч, у ній переплелись
червоні, білі, різнобарвні речі,
в нечутності піднесені увись,
урозтіч барви в чорній порожнечі, –
тож понеси мене у Незліченне,
пізнаване тобою. Чи для мене
ще гратиме надмі́ру світло це?
Хіба тепер моє лице
не рідне цим предметам і з розпуки
різнитиметься? Осьде мої руки:
чи не лежать, немов знаряддя й річ?
Чи перстень на руці
не прóстий, чи не світла ці
над ними у високому стоянні, –
вони, немов стежини осіянні,
галузяться інакше, як у пі́тьмі?..
13.12.1900, Берлін-Шмарґендорф
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
8 – 9 грудня 2011 року, Київ
