Райнер Марія Рільке. «МОЛИТВА». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

МОЛИТВА

Ніч, тиха ніч, у ній переплелись

червоні, білі, різнобарвні речі,

в нечутності піднесені увись,

урозтіч барви в чорній порожнечі, –

тож понеси мене у Незліченне,

пізнаване тобою. Чи для мене

ще гратиме надмі́ру світло це?

Хіба тепер моє лице

не рідне цим предметам і з розпуки

різнитиметься? Осьде мої руки:

чи не лежать, немов знаряддя й річ?

Чи перстень на руці

не прóстий, чи не світла ці

над ними у високому стоянні, –

вони, немов стежини осіянні,

галузяться інакше, як у пі́тьмі?..

13.12.1900, Берлін-Шмарґендорф

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

8 – 9 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ ІІІ («Сонети до Орфея». Перша частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ ІІІ

(«Сонети до Орфея». Перша частина)

Спромігся Бог. Чи хто з тутешніх лон

пройти спроможний крізь найтоншу ліру?

Стежки сердець роздвоєно надміру

там, де не має храму Аполлон.

Твій спів – не знада, не бажання там.

То є Всевишній. То всеіснування.

Коли нам бути? Де передостання

хвилина, коли він вертає нам

сузір’я й землі? Це не те, юначе,

що ти вподобав, поготів якщо

твої вуста виспівують, – одначе

ті ранні співи з пам’яті зітри.

Правдивий спів – то подих про ніщо.

То подув у Всевишньому. Вітри.

Між 2 і 5.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

7 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. СОНЕТ XXIX («Сонети до Орфея». Друга частина). З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

СОНЕТ XXIX

(«Сонети до Орфея». Друга частина)

Тихий друже всіх віддалин, далі

просторінь просторіша стає

з подиху твого, де позосталі

при́хмарні дзвіниці, хай твоє

всебуття видзвонює, від нього

ринь у перетворення, яке

чи не крапля досвіду страшного.

Стань вином, коли питво гірке.

Сьогоніч нехай не омине

надмір сил у чарівну хвилину,

де чуттів і сенсу течія.

І коли забуло все земне,

тихим землям прокажи: я плину.

Бистрині повідай: осьде я.

Між 19 і 23.2.1922, Замок Мюзо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

5 – 6 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Тебе ревучий буревій...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Тебе ревучий буревій

не вразив, там, де рев,

алеї в бурі вировій –

за втечами дерев

від того, хто тобі з імли

мета неуникнá,

кого оспівуєш, коли

стоїш коло вікна.

В тепліні, в літеплові, десь,

де літо молоде,

зростала кров дерев, що днесь

у Всетворця паде.

Ти вірив: силу всіх основ

пізнав, пізнавши плід,

його утаювано знов,

а ти, чужий, услід.

Зникоме літо – наче дім,

що в нім ти знав усе,

чекає серце, тільки в нім

ти житимеш. Несе

тебе в незмірній самоті

в недовідомі дні,

у ті завіхтерені, ті,

де падолист при дні.

Де в голім пагіллі розстань

віддалені світи,

землею, піснею постань

і просторінню ти.

Пребудь сумирний, оповість,

коли сумирна плодь

у достиганні, горню вість

пізнаваний Господь.

18.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

2 – 3 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «При власних далечах на чати...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

При власних далечах на чати

постав мене, вчувати дай

самотній камінь, добачати

моря самотні; ще бодай

понад річками йти, хоча ти

відлуння голосу хлопчати

обабіч них лишаєш. Дай

пройти краї твої пустинні,

де віють павітри старі

й життів не житих благостині

старе вбрання – монастирі.

Я хочу там забути втому

і бути певним: там, де з дому

ідуть на прощу, там і ти

став на стежину невідому,

щоб за старим сліпцем іти.

14.4.1903, Віареджо

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

30 листопада – 1 грудня 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «Ти є прийдешнє, вранішні світи...». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

* * *

Ти є прийдешнє, вранішні світи

над рівнями правічності, роса.

Ти півня ранній скрик у небеса,

заутреня, і діва, і яса,

чужинець, матір, помирання. Ти

безмежжя перетворень, ти єси

у горній долі, в горній самоті,

відлеглий, незриданний, наче ті

не вітані незаймані ліси.

Ти тіло перевтілювання, там

останнє слово втаєно чи ні –

ти іншим інший у далечині:

човнам ти берег, човен – берегам.

20.9.1901, Вестерведе

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

28 – 29 листопада 2011 року, Київ

Райнер Марія Рільке. «В ЧУЖОМУ ПАРКУ». З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

Райнер Марія Рільке

В ЧУЖОМУ ПАРКУ

Borgeby-Gård

Дві стежки ні для кого. В тій ході

примареній тебе веде єдина,

і ти примарний, ти неначе зник;

і раптом заокруглений квітник,

і знов самотній камінь, знов година

читати: «баронеса», а тоді

«Бріте Софі» читати, знов торкати

напівзітерті дати, день і рік.

Чому не йдеш від дальнього кутка ти?

Чи ти себе на сумніви прирік,

на сподівання там, де кожну річ

поймає вільге, темне, берестове?

І що тебе зове до протиріч,

неначе квіти, сонячні братове,

ім’я троянди виграли у грі?

Ти знову тут? Чи дивна мить відкрила,

як миготять метеликові крила

понад високим флоксом угорі?

Липень 1906, Париж

© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

27 листопада 2011 року, Київ