* * *
Нічна сторожа – безум
навсебіч.
Він хихотить, але передусім
шукає ймення – як назвати ніч –
і кличе: десять, двадцять вісім, сім...
Несе дзвінкого три́кута, щомить
об ту сурму, що в неї не сурмить,
те дзвінне дзеленчання, і про все
він до осель пісні свої несе.
І діти в добрій ночі, і вві сні
при них чатують безуму пісні.
Та знагла пси зриваються з кільця,
тоді їм перехоплює гортань,
тремтять, коли пройшла постава ця,
жахаються, чекаючи вертань.
19.9.1901, Вестерведе
© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.
28 грудня 2011 року, Київ
